ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ПЕРЕКЛАДІ П. АНАТОЛЬСТКОГО ПОЕМИ ,,КАВКАЗ” Т.Г. ШЕВЧЕНК

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК811.111+811.161.2

Т.В. Новікова

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, м. Чернівці

 

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ПЕРЕКЛАДІ

П. АНАТОЛЬСТКОГО ПОЕМИ ,,КАВКАЗ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

 

У статті розглянуто лексико-граматичні трансформації, використані П. Анатольським у перекладі поеми ,,Кавказ” Т. Шевченка. Серед лексичних перетворень спостерігаємо такі види трансформацій, як конкретизація, генералізація, антонімний переклад; серед граматичних – зміна порядку слів, змін підрядного зв’язку у словосполученнях, членування та об’єднання речень, додавання та опущення; серед лексико-граматичних – зміна граматичної форми однини на множину та зміна простого присудка в складений, які вплинули на зміст тексту.

Ключові слова: лексичні, граматичні та лексико-граматичнітрансформації (перетворення, заміни), транслатема.

В статье рассмотрены лексико-грамматические трансформации, использованы П. Анатольским в переводе поэмы,,Кавказ Т. Шевченко. Среди лексических преобразований наблюдаем такие виды трансформаций, как конкретизация, генерализация, антонимический перевод; среди грамматических – изменение порядка слов, изменение подчинительной связи в словосочетаниях, членение и объединение предложений, добавление и опущение; среди лексико-грамматических – изменение грамматической формы единственного числа во множественное и изменение простого сказуемого в составное, что повлияло на содержание текста.

Ключевые слова: лексические, грамматические и лексико-грамматические(трансформации, преобразования (замены), транслатема.

The lexico-grammatical transformations used P. Anatolski in translation of poem,,Caucasus Т. Shevchenko are considered in the article. Among lexical transformations look after such types of transformations, as a specification, generalization, antonymous translation; among grammatical is a change of order of words, changes of additionalconnection in word-combinations, segmentation and association of sentences, addition and prolapsus; among lexico-grammatical is a change of grammatical form of singular in a great number and change of simple predicate in made, that influenced on maintenance of text.

Keywords: lexical, grammatical and lexico-grammatical transformation (replacements), translateme.

Переклад з однієї мови на іншу– це процес створення однією мовою будь-якого тексту (усного чи письмового), еквівалентного за змістом і способом мовного вираження вихідному тексту. Переклад у такому розумінні потребує поглибленого аналізу історичної епохи, культурних цінностей, співвідношень реалій, герменевтичного аналізу тексту. Перекладач фактично таку проблему самий вирішити не може. Власне, його завданням, на думку Ю. В. Рождественського, є точно передати стиль. Переклад у цьому розумінні є явищем соціальним, і якщо в культурі немає відповідника (він і створюється часто завдяки перекладу), то немає і власне перекладу як такого[5, с. 127].

Непростими для перекладу є віршовані форми, оскільки віршоване мовлення складніше організоване ритмічно порівняно з прозою. У ньому є не лише логічні паузи, але й акценти, паузи власне ритмічні. Так, О. М. Веселовськийписав про те, що витоки поезії знаходяться в народному обряді. З самого початку поезія являла собою пісню, яку виконував хор та супроводжували музика й танці. Давньому народному мистецтву був властивий синкретизм, тобто нероздільність різних видів творчості. У народній пісні не лише слова й мелодію не можна було розділити, але й від’єднати пісню від танцю, обряду. Дослідник вважає, що поезія виникла в первісному, давньому синкретизмі видів мистецтв. У первісному синкретизмі О. М. Веселовський бачив поєднання не лише видів мистецтв, але й родів поезії[3, с. 225].

Отже, перекладач поетичних творів повинен сприймати текст як автор, щоб правильно перекласти його. Необхідно зберегти зміст і форму твору, а в поезії це: ритм, мелодія, зміст слів та словосполучень. Під час перекладу поезії також варто звертати увагу на словниковий склад зіставлюваних мов. Так, наприклад, український віршований рядок коротший, аніж російський, але може вміщувати більше понять та художніх образів, що впливає на ритм твору.

У своїй розвідці ми проаналізуємо мову перекладу поеми ,,Кавказ” Т. Г. Шевченка, яка є тематичним продовженням поеми ,,Сон” і присвячена щирому другові українського поета Якову де Бальмену. Сьогодні зафіксовано 73 переклади цієї поеми різними мовами [1]. Ми розглянемо лексико-граматичні трансформації, які використав у своєму перекладі П. Анатольський.

Як відомо, перетворення, за допомогою яких можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу, називають перекладацькими (міжмовними) трансформаціями (перетвореннями чи замінами). Оскільки перекладацькі трансформації здійснюються з мовними одиницями, що мають як план змісту, так і план вираження, вони мають формально-семантичний характер, перетворюючи як форму, так і значення вихідних одиниць.

Залежно від типу одиниць мови оригіналу,перекладацькі трансформації поділяють на лексичні й граматичні. Крім того, існують також комплексні лексико-граматичні трансформації, де перетворення належать одночасно до лексичних і граматичних одиниць оригіналу або є міжрівневими, тобто здійснюють перехід від лексичних одиниць до граматичних і навпаки [4, с. 140].

У поеми ,,Кавказ” складна структура, у кожній строфі різна кількість рядків, своя мелодика та своє ідейне наповнення. Перекладач П. Анатольський близько підійшов до оригіналу під час відтворення всіх її композиційних та ідейно-естетичних аспектів. Для того, щоб оцінити переклад з погляду його адекватності й еквівалентності, потрібно проаналізувати перекладацькі трансформації, використані перекладачем.

У лексичних трансформаціях відбувається заміна окремих лексичних одиниць вихідної мови лексичними одиницями мови перекладу, які не є словниковими еквівалентами. Для прикладу візьмемо такий вислів: Змосковської чаші московську отрутуИзцаревойчашицаревойотравы. П. Анатольський під час перекладу використав лексичну заміну московськацарева, тобто контекстуальний синонім, оскільки український письменник і мав на увазі чашу й отруту московського царя. Очевидно, що для російського реципієнта у зв’язку з історичними обставинами переклад московскойчаши і московскойотравыне був би зрозумілим так, як розуміють цей вислів українці. З об’єктивного погляду в науці такий переклад вважали б неточним, однак зважаючи на тісне культурно-історичне перебування обох народів та близькоспорідненість їх мов, можемо говорити в цьому випадку як про точний та адекватний переклад.

Лексичних трансформацій зазнали й інші рядки поеми: Ми віруємТвоїй силі / І духу живому – Вериммытворящейсиле / Господа-владыки. Так, еквівалентною та адекватною є заміналексемиТвоїй на Господа-владыки, яка абсолютно не впливає на зміст тексту, оскільки з оригіналу зрозуміло, що український письменник звертається до Бога. Лексико-семантичної видозміни зазнали й інші слова:

О друже мій добрий! друже незабутий! Друг мойнезабвенный, истинный и правый!
Заплач з козакамидрібними сльозами / І мене з неволі в степу виглядай. Закрепи слезами дружбус казаками, / Меняизневоли в степи поджидай.
Ти їх, друже, привітаєш, / Тихо прочитаєш… / І могили, степи, море, / І мене згадаєш. И когда на них тывзглянешь / И читатьихстанешь, / Вновькурганы, степи, горы / И меняпомянешь.

Такий переклад не є еквівалентним оригіналові, проте не суттєво впливає на зміст тексту. Лексико-семантичної заміни зазнали й інші слова, проте, на нашу думку, вони зазнали ще й зміни конотативного значення; у деяких випадках це дало змогу уникнути повторення:Не вмирає душа наша, не вмирає воля – И душа не гибнет наша, не слабеет воля.

Хоча, на нашу думку, можна було б перекласти й так: И душа не гибнет наша, и не гибнет воля, аби зберегти лексичний варіант автора. Речення Ми не погане, / Ми настоящіхристиянеП. Анатольський переклавМы не турки / Мыхристиане. Такий переклад єнееквівалентним, оскільки ,,Словник української мови” в 11-и томах слово турки фіксує лише як ,,народ, що становить основне населення Туреччини”[6, т. Х, с. 327].Однак для сучасного російського читача буде цілком зрозуміло, що автор мав на увазі не людей за національністю, а людей, що не сповідують християнської віри.

З подібним перекладом зустрічаємось й у інших місцях поеми: Напоїть / Всіх імператорів би стало / З дітьми і внуками, втопить / В сльозах удов’їх – Напоить / Всехимператоровбы стало. / Князей великих утопить / В слезахвдовиц.Уважаємо, що цей відрізок перекладу досить суб’єктивний, оскільки перекладач увів у текст нового персонажа (князья, замість діти і внуки імператорів). Так само реченняБайстрюкові на придане, / Жінці на патинкиНа житьесынкампобочным, / Жене на браслетки.Архаїзмпатинки у значенні ,,туфлі без закаблуків у деяких східних народів” [6, т. IV, с. 93] був замінений перекладачем на браслетки у значенні ,,браслетка – разг. маленький браслет” [2, с. 94]. Лексичної заміни можна було б уникнути, якщо застосувати транслітерацію чи транскрипцію з приміткою від автора перекладу, оскільки це слово є реалією й еквівалентного відповідника в російській мові воно не має. Ще одним прикладом може слугувати таке речення: Ти їх, друже, привітаєш, / Тихо прочитаєш… / І могили, степи, море, / І мене згадаєш – И когда на них тывзглянешь / И читатьихстанешь, / Вновькурганы, степи, горы / И меняпомянешь. Можливо, перекладач керувався тематикою твору, тому зробив акцент на морі, однак цей переклад також є неадекватним. Такий переклад можна виправдати лише збереженням ритміки поетичного тексту.

Конкретизацію та генералізацію вбачаємо в таких прикладах:

Тілько дайте свої сині гори. Лишь отдайте родимыевзгорья.
Кров добру, не чорну. Довелось запить. Столькочестной крови. Довелось испить.
Помоляться всі язики / Вовіки і віки Будут славить все народы / Вовеки и веки.
Байстрюкові на придане, / Жінці на патинки. На житьесынкампобочным, / Жене на браслетки.
Заплач з козаками дрібними сльозами / І мене з неволі в степу виглядай. Закрепи слезами дружбу с казаками, / Меняизневоли в степи піджидай.
А поки що мої думи, / Моє люте горе / Сіятиму, – нехай ростуть / Та з вітром говорять. А покуда – моидумы, / Лютыеневзгоды, / Буду сеять я. Пустькрепнут / В споре с непогодой.
Ми не гішпани; крий нас, Боже, / Щоб крадене перекупать, / Як ті жиди. Ми по закону!.. Мы не плантаторы! Не станем / Мыкраденоепокупать, / Мыпоступаем по закону!

В останньому реченні етнічна реалія гішпани перекладена загальновживаним словом плантаторы).

Антонімний переклад фіксуємо в таких рядках поеми:

Чом ми вам / Чурек же ваш та вам не кинем, / Як тій собаці! чом ви нам / Платить за сонце не повинні! И то, / Чтосолнцесветит нам бесплатно, / Не нами сделано! Зато / Чурек не кинем вам обратно, / Как псам.
Хоч і рідню всю забери! Да и родню всю приводи!

Через те, що мовні системи різняться між собою не лише лексикою, але й граматикою, перекладачеві доводиться використовувати й граматичні трансформації морфологічного й синтаксичного характеру. Так, наприклад, вигукові вислови навіть у близькоспоріднених мовах мають різну природу творення, хоче значення їх аналогічне: Та й тілько ж то! –И хватит.

Власне синтаксичні заміни, зокремазміни порядку слів, дуже частознаходимо в поемі:

Нам тільки сакля очі коле. Глаза нам толькосакля колет.
Живою душею в Україні витай. Тына Украинедушою витай.
Ми віруєм Твоїй силі. Вериммытворящейсиле.
Розбиває, та не вип’є / Живущої крові. Разбивает, да не выпьет / Крови животворной.
Воно знову оживає / І сміється знову. Вновь и вновьсмеетсясерце / И живетупорно.
Ми віруєм Твоїй силі / І духу живому. Вериммытворящейсиле / Господа-владыки.
Чом ми вам / Чурек же ваш та вам не кинем, / Як тій собаці! Зато / Чурек не кинем вамобратно, / Как псам!
Храми, каплиці і ікони, і ставники, і мирри дим Часовни, храмы и иконы, и жар свечей, и мирры дым

В останньому реченні спостерігаємо ще й експлікацію: ставники → жар свечей. Зміну порядку слів, що потягла за собою інші граматичні зміни та частково вплинула на семантику речення, бачимо в такому рядку: Ви любите на братові / шкуру, а не душу!Возлюбили вы не душу – / Шкуре братней рады. Лексему любитеперекладачзамінив церковнослов’янізмом возлюбили, завдяки якому текст зазнав не лише певних граматичних (словотвірних), семантичних, але й стилістичних змін.

Також у поемі натрапляємо на зміну порядку словосполучень: О друже мій добрий! друже незабутий!– Другмойнезабвенный, истинный и правый!; та порядку речень: Чом ми вам / Чурек же ваш та вам не кинем, / Як тій собаці! чом ви нам / Платить за сонце не повинні! – и то, / Чтосолнцесветит нам бесплатно, / Не нами сделано! Зато / Чурек не кинем вам обратно, / Как псам.

У поемі бачимо ще одну граматичну трансформацію – членування речень: Ми не погане, / Ми настоящіхристияне, / Ми малим ситі!.. – Мы не турки — / Мыхристиане. В Петербурге / Мымалымсыты!.. Або ж об’єднання речень: О друже мій добрий! друже незабутий! – Друг мойнезабвенный, истинный и правый!; Кров добру, не чорну. Довелось запить – Столькочестной крови. Довелось испить; Ти їх,друже, привітаєш, / Тихо прочитаєш… / І могили, степи, море, / І мене згадаєш – И когда на них тывзглянешь / И читатьихстанешь, / Вновькурганы, степи, горы / И меняпомянешь.

Досить поширеними серед граматичних трансформацій є опущення:

Що день Божий добрі ребра / й серце розбиває. Что ни день он долбит ребра, / сердце разбивает.
Тілько дайте свої сині гори. Лишь отдайте родимые взгорья.
Кров добру, не чорну. Довелось запить. Столькочестной крови. Довелось испить.
Ми віруєм Твоїй силі / І духу живому. Вериммытворящейсиле / Господа-владыки.
Огненне море! Слава! Слава! / Хортам, і гончим, і псарям, / І нашим батюшкам-царям / Слава! Пылающее море! Слава / Борзым, и гончим, и псарям, / И нашим батюшкам-царям Слава!
Заплач з козаками дрібними сльозами / І мене з неволі в степу виглядай Закрепи слезами дружбу с казаками, / Меняизневоли в степи піджидай;
А поки що мої думи, / Моє люте горе / Сіятиму, – нехай ростуть / Та з вітром говорять. А покуда – моидумы, / Лютыеневзгоды, / Буду сеять я. Пустькрепнут / В споре с непогодой.
Ти їх, друже, привітаєш, / Тихо прочитаєш… / І могили, степи, море, / І мене згадаєш. И когда на них тывзглянешь / И читатьихстанешь, / Вновькурганы, степи, горы / И меняпомянешь.

Менш поширеними є додавання, яке вбачаємо в реченнях:

Ми віруєм Твоїй силі / І духу живому. Вериммытворящейсиле / Господа-владыки.
Розбиває, та не вип’є / Живущої крові, – / Воно знову оживає / І сміється знову. Разбивает, да не выпьет / Крови животворной — / Вновь и вновьсмеетсясерце / И живетупорно.
Чом ми вам / Чурек же ваш та вам не кинем, / Як тій собаці! чом ви нам / Платить за сонце не повинні! И то, / Чтосолнцесветит нам бесплатно, / Не нами сделано! Зато / Чурек не кинем вам обратно, / Как псам.
Ми не погане, / Ми настоящіхристияне, / Ми малим ситі!.. Мы не турки — / Мыхристиане. В Петербурге / Мымалымсыты!..

Щодо останнього речення, то маємо певні сумніви стосовного того, що коли Т. Шевченко писав ці рядки, то мав на увазі лише християн з Петербурга, таке уточнення перекладача, на нашу думку, має дещо суб’єктивну оцінку.

Одночасно опущення й додавання застосовано перекладачем у таких реченнях:

Живою душею в Україні витай. Ты на Украинедушою витай.
І од глибокої тюрми / Та до високого престола – / Усі ми в золоті і голі. И от казармы и тюрьмы / Вплоть до высокогопрестола / Мыходим в золоте — и голы.
Ми не гішпани; крий нас, Боже, / Щоб крадене перекупать, / Як ті жиди. Ми по закону!.. Мы не плантаторы! Не станем / Мыкраденоепокупать, / Мыпоступаем по закону!
Продаєм / Або у карти програєм / Людей… ненегрів… а таких / Таки хрещених… но простих Продаем / Или за карточнымстолом / Проигрываемкрепостных – / Людей крещеных… нопростых

До того ж в останньому реченні заміна лексеми людей на крепостныхє уточненням.

Очевидно, це свого роду компенсація. Однак, на нашу думку, в останньому реченні додавання такого зразка не компенсує попередніх втрачених фразеологізованого вигуку та порівняння.

Серед граматичних трансформацій бачимо зміну прислівного підрядного зв’язку, а саме іменне (відмінкове) прилягання замінено повним узгодженням: Вітер тихий з УкраїниУкраинский тихий ветер. Також до цього виду трансформацій можна віднести граматичну заміну частини мови без зміни семантики: Ми віруємТвоїй силі / І духу живому – Вериммытворящейсиле / Господа-владыки (перехід займенника в іменник); Напоїть / Всіх імператорів би стало / З дітьми і внуками, втопить / В сльозах удов’їхНапоить / Всехимператоровбы стало. / Князей великих утопить / В слезахвдовиц (перехід прикметника в іменник); Огненне море! Пылающее море! (перехід прикметника в дієприкметник).

Суто граматичне перетворення вбачаємо й у зміні синтетичної форми слова в аналітичну з додаванням займенника: А поки що мої думи, / Моє люте горе / Сіятиму, – нехай ростуть / Та з вітром говорять – А покуда – моидумы, / Лютыеневзгоды, / Буду сеять я. Пустькрепнут / В споре с непогодой (з додаванням займенника, який теж виконує лише граматичну функцію).

Спостерігаємо речення, що різняться за метою висловлювання. Так, наприклад,у мові оригіналу речення питальне з питальним займенником чом, хоча в кінці речення й не стоїть знак питання, а в перекладі – розповідне, стверджувальне: Чом ми вам / Чурек же ваш та вам не кинем, / Як тій собаці! чом ви нам / Платить за сонце не повинні! – И то, / Чтосолнцесветит нам бесплатно, / Не нами сделано! Зато / Чурек не кинем вам обратно, / Как псам.

Часто транслатеми, трансформовані граматично, можуть зазнавати й лексичних змін. У такому випадку можна говорити про лексико-граматичні перетворення. Так, до лексико-граматичних перетворень в оригіналі поеми належить дієслово прочитаєш 2 ос. одн. минулого часу доконаного виду, яке виконує функцію простого присудка і яке в мові перекладу переходить у складений присудок читатьстанешь недоконаного виду: Ти їх,друже, привітаєш, / Тихо прочитаєш… / І могили, степи, море, / І мене згадаєш – И когда на них тывзглянешь / И читатьихстанешь, / Вновькурганы, степи, горы / И меняпомянешь.

Лексико-семантичне перетворення разом зі зміною граматичної форми однини в множину фіксуємо в таких реченнях:

А поки що мої думи, / Моє люте горе / Сіятиму, – нехай ростуть / Та з вітром говорять. А покуда – моидумы, / Лютыеневзгоды, / Буду сеять я. Пустькрепнут / В споре с непогодой.
Чом ми вам / Чурек же ваш та вам не кинем, / Як тій собаці! чом ви нам / Платить за сонце не повинні! И то, / Чтосолнцесветит нам бесплатно, / Не нами сделано! Зато / Чурек не кинем вам обратно, / Какпсам.

Найбільше перекладацьких трансформацій простежуємо в такій строфі поеми: Отам-то милостивії ми / Ненагодовану і голу / Застукали сердешну волю / Та й цькуємоВот там-то милостивцымы / Отняли у голодной голи / Все, что осталось, — вплоть до воли, — / И травим… Тут ми бачимо антонімний переклад (ненагодовану – голодной), опущення (сердешну), додавання (все, что осталось), перефразування (Ненагодовану і голу / Застукали сердешну волю – Отняли у голодной голи / []вплоть до воли), граматичну заміну частини мови, перехід прикметника в іменник без зміни семантики (милостивії – милостивцы), синтаксичну заміну (в мові оригіналу речення завершене, а в мові перекладу – незавершене).

Отже, застосування різних видів трансформацій під час перекладу поеми ,,Кавказ” допомогли перекладу П. Анатольськомузберегти ритміку й переважно адекватність перекладу. Як показало дослідження, синтаксичні перетворення в поемі – найпоширеніший вид трансформацій, очевидно тому, що будь-які зміни в тексті ведуть насамперед до змін синтаксичних. Вважаємо, що застосовані прийоми конструктивні, вони не змінили прагматики тексту та його смислового наповнення.

 

Список літератури

 

  1. 73 переклади поеми Шевченка ,,Кавказ” зібрали вінницькі літерату­рознавці // Режим доступу : http://vinnitsaok.com.ua/2014/02/18/176722
  2. Большойтолковыйсловарьрусскогоязыка. / сост. и гл. ред. С. А. Кузнецов. – СПб. : Норинт, 2000. – 1536 с.
  3. Веселовский А. Историческаяпоэтика / А. Веселовский. – М.: Высшая школа, 1989. – 408 с.
  4. Основи перекладознавства : Навчальний посібник / укладачі: Нямцу А. Є.,Дащенко О. І., Гураль М. І., Сорвілова Т. В. – Чернівці : Рута, 2007. – 424 с.
  5. Рождественский Ю. Введение в общую филологию / Ю. Рождественский. – М.:Высшая школа, 1979. – 224c.
  6. Словник української мови : в 11 т. – К. : Наук. думка, 1970–1980.
  7. Шевченко Т. Зібрання творів : у 6 т. / Т. Шевченко. – К., 2003. – Т. 1 : Поезія 1837–1847. – С. 343–347.
  8. Шевченко Т. Кобзарь : Стихотворения и поэмы ; пер. с укр. / Т. Шевченко. – М. : Худож. литература, 1972. – Т. 124 : Серия ,,Библиотекавсемирнойлитературы”. – С. 297–301.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721