ДИСКУСІЙНІСТЬ ПИТАНЬ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Розглянуто різні підходи до розкриття поняття «фінансовий ринок» та його структури в науковій літературі.

Ключові слова: фінансовий ринок, структура фінансового ринку.

Рассмотрены различные подходы к раскрытию понятия «финансовый рынок» и его структуры в научной литературе.

Ключевые слова: финансовый рынок, структура финансового рынка.

Different approaches to disclosure the term “financial market” and its structure in the scientific literature.

Keywords: financial market, structure of the financial market.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку трансформаційної економіки України фінансовий ринок є невід’ємною складовою її становлення. Тому фінансовий ринок України, його суть та принципи формування потребує аналізу його визначення та впливу на перспективи розвитку фінансової системи України.

Аналіз останніх публікацій свідчить про великий інтерес вітчизняних науковців до функціонування ринку фінансових послуг. Дослідженням поняття, проблем формування та перспектив розвитку вітчизняного фінансового ринку займались такі вчені як: Деревко О.М., Кириченко О.Д., Опарін В.М., Полотенко Д.В.

Мета дослідження.  Визначити економічну сутність фінансового ринку України та принципи його формування.

Основний зміст. Розвиток економіки є не можливим без розвинутого, стабільного, надій­ного та ефективного фінансового ринку нашої держави. Таким чином, однією з найваж­ливіших цілей нинішнього етапу розвитку економіки країни є втілення обґрунтованих та системних реформ у фінансовому секторі для забезпечення додаткових джерел фінансу­вання економічного зростання. Це в свою чергу потребує розробки та послідовного впровадження довготермінової комплексної стратегії розвитку фінансового сектора України, враховуючи існуючі економічні реалії та стратегічні пріоритети України в умовах глобалізації світових фінансових ринків.

Фінансовий ринок є невід’ємним атрибутом сучасної ринкової економіки. У політико-економічному значенні – це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові ресурси. Це ринок, на якому є продавці й покупці, є товар, який продається та купується. Але цей товар особливий – гроші, надані у тимчасове або постійне користування [6].

Деякі автори зводять поняття «фінансовий ринок» до ринку капіталів (Рижанська Л.Ю [5]), а також фондового ринку (Лаврушин О.І. [1]). Сідакова К.Т., Корнєєва І.Ю., Савельєва Є.Ю. розглядають фінансовий ринок як «ринок грошей, термінових, середньострокових і довгострокових кредитів і фондових цінностей (акцій, облігацій, та інших видів цінностей)». Ринок капіталу – це частина фінансового ринку де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал. Тому поняття «фінансовий ринок» є значно ширшим за своїм трактуванням. А сам фондовий ринок є одним із секторів фінансового ринку, а його ототожнювання з фінансовим ринком звужує поняття останнього.

На думку Шелудька В.М. фінансовий ринок являє собою систему економічних та правових відносин, пов’язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів [8].

Маслова С.О., Опалов О.А. вважають, що фінансовий ринок – це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти [2].

Шморгун Н.П. і Головко І.В. вважають, що фінансовий ринок – це економічні відносини між підприємствами, державою, населенням з приводу перерозподілу тимчасово вільних грошових коштів на основі повної економічної самостійності та механізму саморегуляції ринкової економіки [9].

Смолянська О.Ю. вважає, що фінансовий ринок є механізмом нагромадження та перерозподілу фінансових ресурсів країни; організованою або неформальною системою торгівлі фінансовими інструментами, основну роль в якій відіграють фінансові інститути, які направляють потоки грошових коштів від власників до позичальників [6].

На думку Павлов В.І., Кривов’язюк І.В., фінансовий ринок є цілісною системою, яка складається із взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних елементів, кожний із яких спроможний окремо впливати на розвиток цієї системи [4].

Враховуючи дискусійність питання, кожен із авторів та авторських колективів має певне обґрунтування сутності фінансового ринку та його структури. На нашу думку, фінансовий ринок є тим середовищем, у якому відбувається розподіл і перерозподіл ресурсів відповідно до економіко-правових відносин у країні.

Фінансовий ринок виконує надзвичайно важливі функції в ринковій економіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фінансів суб’єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи. Їх фінансова діяльність розпочинається з формування ресурсів. Призначення фінансового ринку полягає в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підприємства на фінансовому, як і на інших ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів [5].

Фінансові ринки виконують ряд таких функцій:

1. Забезпечують таку взаємодію покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них.

На фінансовому ринку кожен із інвесторів має певні міркування щодо дохідності та ризиковості своїх майбутніх вкладень у фінансові активи. При цьому, звичайно, ним враховується існуюча на фінансовому ринку ситуація: мінімальні процентні ставки та рівні процентних ставок, що відповідають різним рівням ризику. Емітенти фінансових активів, для того щоб бути конкурентоспроможними на фінансовому ринку, прагнуть забезпечити інвесторам необхідний рівень дохідності їх фінансових вкладень. У такий спосіб на ефективно діючому фінансовому ринку формується рівноважна ціна на фінансовий актив, яка задовольняє й інвесторів, і емітентів, і фінансових посередників.

2. Фінансові ринки запроваджують механізм викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищують ліквідність цих активів.

Викуп у інвесторів фінансових активів забезпечують фінансові посередники — дилери ринку, які в будь-який момент, коли це потрібно інвесторам, готові викупити фінансові активи, що їм належать. Чим ефективніше функціонує фінансовий ринок, тим вищу ліквідність він забезпечує фінансовим активам, що перебувають в обігу на ньому, оскільки будь-який інвестор може швидко і практично без втрат у будь-який момент перетворити фінансові активи на готівку.

Фінансові посередники завжди готові не тільки викупити фінансові активи, а й продати їх інвесторам у разі потреби. Здійснюючи на постійній основі викуп і продаж фінансових активів, фінансові посередники не тільки забезпечують ліквідність фінансових активів, що є в обігу на ринку, а й стабілізують ринок, протидіють значним коливанням цін, які не пов’язані зі змінами в реальній вартості фінансових активів та змінами в діяльності емітентів цих активів.

3. Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.

Фінансові посередники, здійснюючи великі обсяги операцій з інвестування та залучення коштів, зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики від проведення операцій із фінансовими активами. Як на ринку акцій та облігацій, так і на кредитному ринку саме посередники відіграють вирішальну роль у переміщенні капіталів. Особливо помітна ця роль при фінансуванні посередниками корпорацій, що мають не найвищий кредитний рейтинг, і кількість яких є значною в усіх країнах світу. Фінансові посередники зменшують витрати через здійснення економії на масштабі операцій і вдосконалення процедур оцінювання цінних паперів, емітентів та позичальників на кредитному ринку[7].

Розглянемо найпоширеніші підходи до визначення структури ринку.

По видах фінансових активів (інструментів, послуг), що обертаються, виділяють такі основні види фінансових ринків:

1. Кредитний ринок (чи ринок позичкового капіталу). Він характеризує ринок, у якому об’єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, і окремі обслуговуючі їх фінансові інструменти, обіг яких складає умовах повернення та сплати відсотка. Угоди, скоєних цьому ринку, поділяються на відчужувані  фінансові запозичення і невідчужувані види цих запозичень. До перших належать комерційні чи банківські перекладні векселі, акредитиви, чеки. А до другого зараховують запозичення фінансових кредитів банками та інші фінансовими інститутами конкретним суб’єктам господарювання і населенню; комерційний кредит, оформлений простим векселем тощо. Відповідно до практикою деяких країн з розвиненою ринковою економікою невідчужувані види запозичень не входять до складу об’єктів кредитного ринку в про те, що у цьому світовому ринку забезпечується вільне їхнє звернення, відповідно і об’єктивні умови формування ціни них.

2. Ринок цінних паперів (фондовий ринок). Він характеризує ринок, у якому об’єктом купівлі-продажу є всі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інституціями та державою. У країнах із розвиненою ринковою економікою ринок цінних паперів є найбільш великим виглядом ринку за обсягом скоєних операцій та різноманіттю обертаються у ньому фінансових інструментів. Функціонування ринку цінних паперів дозволяє впорядкувати й збільшити ефективність багатьох економічних процесів, й у першу чергу, — процесу інвестування тимчасово вільних фінансових ресурсів. Механізм функціонування цього ринку дає змогу провадити у ньому фінансові операції найбільш швидким способом і за більш справедливим цінами, ніж інші види фінансових ринків. Цього ринку найбільше піддається фінансовому інжинірингу — процесу цілеспрямованої розробки нових фінансових інструментів, і нових схем здійснення фінансових операцій. Даний ринок в Україні не є розвиненим, хоча і має певні перспективи розвитку.

3. Валютний ринок. Він характеризує ринок, у якому об’єктом купівлі-продажу виступають іноземна валюта і фінансові інструменти, обслуговуючі операції із нею. Він дає змогу задовольнити потреби суб’єктів господарювання в іноземній валюті реалізації зовнішньоекономічних операцій, забезпечити мінімізацію пов’язаних із цими операціями фінансових ризиків, встановити реальний валютний курс на окремі види іноземної валюти.

4. Страховий ринок. Він характеризує ринок, у якому об’єктом купівлі-продажу виступає страхова захист у формі різних запропонованих страхових продуктів. Потреба послугах цього ринку істотно зростає з розвитком ринкових відносин. Суб’єкти цього ринку, здійснюють пропозицію страхової захисту, сприяють акумуляції і ефективному перерозподілу капіталу, широко використовуючи що нагромаджуватимуться кошти на інвестиційних цілях. Навіть у кризових економічних умов цей ринок ще зростає високими темпами, що перевищують темпи розвитку інших напрямів фінансових ринків.

5. Ринок золота (та інших дорогоцінних металів). Він характеризує ринок, у якому об’єктом купівлі-продажу виступають перелічені вище види коштовних металів, насамперед, золота. У цьому ринку здійснюються операції страхування фінансових активів, забезпечення резервування цих активів на придбання необхідної валюти у процесі міжнародних розрахунків, здійснення фінансових спекулятивних угод. Така багатофункціональність ринку золота пов’язана з тим, що є як загальновизнаним фінансовим активом і найбезпечнішим засобом резервування вільних коштів, а й цінним сировинним товаром для низки виробничих підприємств. У нашій країні ринок золота є найменш розвиненим.

За умов глобальної інтеграції ринків фінансових послуг надзвичайно важливим завданням для кожної країни є забезпечення функціонування конкурентноспроможного ринку фінансових послуг. Відсутність узгодженого законодавства та ефективних принципів регулювання та на­гляду за діяльністю небанківських фінансових установ є однією з серйозних проблем роз­витку фінансового сектора в цілому. Недосконалість сучасного законодавства про небанківські фінансові установи та неадекватність системи регулювання та нагляду за діяльніс­тю небанківських фінансових установ також перешкоджає ефективному впровадженню політики уряду направленої на поліпшення системи соціального забезпечення у тому числі проведення медичної та пенсійної реформ.

Висновок. Фінансовий ринок України є основною складовою її економічної системи. Фінансовий ринок є важливою складовою ринкової економіки, оскільки саме з його допомогою відбувається розподіл тимчасово вільних фінансових ресурсів між основними секторами економіки. Наявність фінансового ринку та фінансових інститутів, що забезпечують його функціонування, допомагає мобілізувати великий обсяг заощаджень, що є необхідним для розширеного відтворення. В системі грошового кругообігу фінансовий ринок посідає важливе місце: через нього здійснюється переміщення заощаджень домогосподарств до суб’єктів господарювання; за допомогою фінансового ринку уряд може залучити додаткові кошти для структурної перебудови економіки, підвищення її рівня функціонування, покращення соціальної сфери тощо; за допомогою фінансового ринку здійснюється вирівнювання дисбалансу грошових потоків, що виникає внаслідок різниці експорту та імпорту.

 

Література:

  1. Лаврушин О.И. взаимодействие денежно-кредитной и финансовой политики // Финансы и кредит. – 2006. – №1 (205). – С. 2-6.
  2. Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок. Навч. по-сіб. – 2-ге вид., випр. – К.: “Каравела”, 2003. – 344 с.
  3. Опарін В.M.,Фінанси(загальна теорія): навчальний посібник – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.:КНЕУ, 2002-240 с.
  4. Павлов В.І., Пилипенко Кривов’язюк І.В. Цінні папери в Україні: Навч. посіб. – Видання 2-ге, доповнене. – К.: Кондор, 2004. – 400 с.
  5. Рыжанская Л.Ю. повышение роли финансового рынка в мобилизации и эффективном использовании инвестиционных ресурсов// Финансы и кредит. – 2003. – № 6(96). – С. 19-34
  6. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 384 с.
  7. Федосов В.М. – «Теорія фінансів». – 2010 р.
  8. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – 3-те вид., випр. І доп. – К.: Знання-Прес, 2008. – 535 с.
  9. Шморгун Н.П., Головко І.В. Фінансовий аналіз. Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2006. – 528 с.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721