ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ НА ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Стаття присвячена проблемі вивченню впливу мультиплікаційних фільмів на формування гендерних стереотипів у дітей молодшого шкільного віку. Представлено дослідження по вивченню даної проблеми, його опис та процедура проведення. Також ґрунтовно описані висновки.

Ключові слова: гендерні стереотипи, молодший шкільний вік, мультиплікаційні фільми, фемінність, маскулінність.

Статья посвящена проблеме изучению влияния мультипликационных фильмов на формирование гендерных стереотипов у детей младшего школьного возраста. Представлены исследования по изучению данной проблемы, его описание и процедура проведения. Также основательно описаны выводы.

Ключевые слова: гендерные стереотипы, младший школьный возраст, мультипликационные фильмы, фемининность, маскулинность.

This paper describes the effect of cartoons on the formation of gender stereotypes and the peculiarities of perception of cartoons among the children of primary school age. The peculiarities of cartoons because of which the child of primary school age spends so much time watching them are studied.

Keywords: primary school age, gender stereotypes, cartoons.

 

Постановка проблеми. Проблема формування гендерних стереотипів хвилює науковців вже не один рік. Проте з кожним роком змінюються фактори впливу на суспільство. На мою думку, основою суспільства є діти. Саме на них вагомий вплив мають засоби масової інформації, а саме мультиплікаційні фільми. З кожним роком мультфільми викривлюють бачення про ідеальну жінку чи ідеального чоловіка. Їм приписуються різні суспільні ролі. Навіть в телебаченні можна зустріти чоловіків з більш фемінними рисами, що приводить дітей до хибного бачення чоловічої статі. З моменту виникнення мультфільмів вони активно відпрацьовують способи впливу на поведінку індивідів, підштовхуючи їх до несвідомого проектування символічного зображення в реальне життя. Таким чином виникає гостра потреба у дослідженні механізму впиву мультиплікаційних фільмів на дитячу свідомість, зокрема на формування гендерних уявлень, адже, надалі людина починає вагатись у існуючих уявленнях про гендерні ролі. У зв’язку з чим тема нашого дослідження є актуальною.

Аналіз останніх  досліджень та  публікацій  з цієї проблеми показав, що дослідженням впливу перегляду мультиплікаційних фільмів на глядача займалися багато закордонних (К.Дуркін [4], Дж.ВанЕвра [6], С.Сміт [5]) і вітчизняних учених (О.Венгер [2], С.Будзей [1]). Так, більшість цих вчених вивчали особливості прояву гендерних стереотипів у мультиплікаційній продукції, а також перевіряли наявність впливу на формування усталених уявлень про гендерні ролі у глядачів. Тому виникає проблема дослідження саме такої вікової категорії як молодший шкільний вік, зокрема чи піддаються наслідуванню молодші школярі типових чоловічих та жіночих персонажів з мультфільмів.

Результати експериментального дослідження. Виходячи з цього, метою експериментальної частини є виявлення та дослідження особливостей впливу перегляду мультиплікаційних фільмів на формування гендерних стереотипів дітьми молодшого шкільного віку.

Вибірку експериментального дослідження склали 53 дитини з Освітнього центру «Успіхх» (29 жіночої та 24 чоловічої статі, середній вік дітей = 9,76). Вибірку було поділено на тих, хто переглядає мультфільми часто (група 1) та тих, хто переглядає мультфільми рідше (група 2) (по 25 досліджуваних у кожній групі).

Дослідження проводилося у 2 етапи. На першому етапі ми виявили формування гендерних стереотипів, їх особливості, і порівняли показники у двох групах. Для цього ми використали методику «Східці» (модифікація Якобсона), методика «Семантичний диференціал» та анкету для виявлення уявлення дітей щодо типового образу жінки/чоловіка. На другому етапі ми створили просвітницький інтерактивний урок, спрямований на зменшення рівня формування гендерних стереотипів.

Для діагностики статевої приналежності дитини, як показника гендерних стереотипів, була використана методика «Східці» [3] запропонована Якобсон С. Г. як модифікований для дітей варіант методики «Самооцінка «Дембо-Рубінштейн». Основою методики є виконання малюнку східців, в яких є п’ять сходинок. На верхній сходинці розміщується статева належність (роль), яка найбільше подобається дитині, а на найнижчій – та, що подобається найменше. Дітям пропонується 5 слів – чоловік, жінка, дівчина, хлопець, я, які необхідно розташувати на східцях.

Після проведення методики «Східці» ми отримали наступні результати. У  1-ій групі серед дівчаток: 11% вибрали найкращою статевою роллю – чоловіка, 18% – жінку, 32% – дівчинку, 9% – хлопчика, і 30% – Я (себе самого); серед хлопчиків такі показники: 27% найбільше подобається роль чоловіка, 16% – жінки, 12% – дівчинки, 28% – хлопчика і 17% – Я (себе самого). При чому відповіді хлопчиків і дівчаток відрізняються на статистично значимому рівні (t=1,45) на рівні р>0,05.

Уже у 2-ій групі були виявлені наступні показники серед дівчаток: 12% вибрали найкращою статевою роллю – чоловіка, 23% – жінку, 31% – дівчинку, 8% – хлопчика, і 26% – Я (себе самого); серед хлопчиків такі показники: 21% найбільше подобається роль чоловіка, 15% – жінки, 10% – дівчинки, 35% – хлопчика і 19% – Я (себе самого). При чому відповіді хлопчиків і дівчаток відрізняються на статистично значимому рівні (t=1,38) на рівні р>0,05. Також нами була знайдена статистично значима різниця у відповідях у групі 1 і групі 2 на рівні (t=1,67) на рівні р>0,05.

Для характеристики і аналізу якісного змісту статево-рольової ідентифікації ми використали методику «Семантичний диференціал». Суть методики полягає в тому, що дітям пропонували відповісти на запитання і оцінити за семибальною шкалою від -3 до +3, кому – хлопчикам-чоловікам чи дівчаткам-жінкам – властивіша та чи інша якість.

Обробивши дані за методикою «Семантичний диференціал» ми отримали наступні дані. У групі 1 серед хлопчиків середні значення за характеристиками, які вони приписують своїй статі такі: сильний – слабкий (2,1), добрий – егоїстичний (4,7), охайний – неохайний (2,9), чесний – нечесний (4,4), поступливий – впертий (5,9), дратівливий – стриманий (3,6), веселий сумний (6,0), жорстокий – ніжний (5,0), незалежний – залежний (1,9), кремезний – тендітний (2,4), розумний – дурний (2,7), швидкий – повільний (2,3), злий – добрий (2,9). Дівчатка так приписують своїй статі характеристики: ніжна – груба (3,1), гарна – негарна (1,2), охайна – неохайна (4,3), чесна – нечесна (4,5), покірна – горда (4,3), радісна – страждаюча (2,2), господиня – негосподиня (5,1), дбайлива – байдужа (3,1), щаслива – нещасна (2,1), розумна – дурна (3,9), емоційна – стримана (4,4), тендітна – мужня (3,4), зла – добра (3,6). У 2 групі показники були наступними: серед хлопчиків середні значення за характеристиками, які вони приписують своїй статі такі: сильний – слабкий (3,6), добрий – егоїстичний (4,2), охайний – неохайний (3,1), чесний – нечесний (4,3), поступливий – впертий (5,5), дратівливий – стриманий (3,5), веселий сумний (6,1), жорстокий – ніжний (5,8), незалежний – залежний (2,4), кремезний – тендітний (2,4), розумний – дурний (2,6), швидкий – повільний (2,7), злий – добрий (3,3). Дівчатка з 1 групи так приписують своїй статі характеристики: ніжна – груба (3,9), гарна – негарна (1,1), охайна – неохайна (4,2), чесна – нечесна (3,9), покірна – горда (3,8), радісна – страждаюча (2,1), господиня – негосподиня (4,2), дбайлива – байдужа (2,9), щаслива – нещасна (2,2), розумна – дурна (2,7), емоційна – стримана (3,1), тендітна – мужня (4,2), зла – добра (4,1). При чому порівнюючи відповіді дівчаток і хлопчиків з 1 і 2 групи ми виявили статистично значиму різницю (у групі дівчат t=1,69; у групі хлопців t =1,37) на рівні р>0,05.

В опитування анкети входили відкриті питання, які стосувалися найулюбленіших мультфільмів, героїв, їх якостей, а також уявлення дітей про образ жінки/чоловіка:

1.      Які мультфільми тобі найбільше подобається дивитися?

2.      Як часто ти їх переглядаєш?

3.      Який герой тобі найбільше подобається; назви риси, які тобі найбільше до вподоби?

4.      Які риси має мати ідеальний чоловік, жінка?

5.      Які риси, з тих які ти назвав(-ла) щойно, хотів(-ла) би мати?

6.      На кого ти хотів(-ла) бути схожою?

7.      Ким би ти хотів(-ла) стати, коли виростеш?

Також ми проаналізували мультфільми, характеристики їх основних героїв за критеріями: виробник, жанр, сюжет, герої (їх стать), основні характеристики і цінності героїв.

В результаті було виявлено, що серед дітей молодшого шкільного віку користуються популярністю наступні мультфільми (і, відповідно їх улюблені герої): «Лунтики» (Лунтик, Міла), «Маша і ведмідь» (Маша)», «Ну, постривай!» (Заєць), «Бременські музиканти» (Принцеса, Трубадур), «Клуб Вінкс» (Блум, Лейла, Флора, Стела), «Том і Джеррі» (Джері), «Спанч Боб» (Спанч Боб), «Смішарики» (Крош, Нюша), «Людина-Павук» (Спайдермен), «Чіп і Дейл» (Чіп, Дейл, Гаєчка), «Качині історії» (Дональд Дак). Кількісне відношення переважання у перегляді мультфільмів та їх героїв серед дітей проілюстровано у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. «Найпопулярніші мультфільми та їх герої серед дітей молодшого шкільного віку»

 

Улюблені мультфільми Кількість дітей, які їх обрали Улюблені герої
1 «Клуб Вінкс» 20,5 % Блум, Лейла, Флора, Стела
2 «Маша і ведмідь» 17,0% Маша
3 «Лунтики» 16,8% Лунтик, Міла
4 «Смішарики» 15,1% Крош, Нюша
5 «Ну, постривай!» 10,6% Заєць
6 «Бременські музиканти» 7,7% Принцеса, Трубадур
7 «Спанч Боб» 5,4% Спанч Боб
8 «Качині історії» 2,2% Дональд Дак
9 «Чіп і Дейл» 1, 9% Чіп, Дейл, Гаєчка
10 «Том і Джеррі» 1,6% Джеррі
11 «Людина-Павук» 1,2% Спайдермен

 

З таблиці видно, що найбільшої популярністю користується мультфільм «Клуб Вінкс», «Лунтики» і «Смішарики». Найменш популярним є «Людина-павук».

Наступним нашим завданням було виявити частоту перегляду мультфільмів дітьми молодшого шкільного віку. Дуже важко було знайти, дітей, які не дивилися мультфільмів взагалі. Тому ми поділили вибірку на тих хто дивиться мультфільми кожного дня (50 %) і тих хто переглядає їх 2-4 дня на тиждень (50%). Група дітей, які переглядають мультфільми щодня зіграли роль експериментальної вибірки, і ті, хто не переглядає.

Також, визначивши найулюбленіших персонажів мультфільмів, ми виявили які риси їх найбільше приваблюють. Ми це зробили для того, щоб порівняти визначені дітьми риси та ті, які у суспільстві стереотипно вважаються чоловічими чи жіночими, і в результаті цьому припустити про формування гендерних стереотипів під впливом орієнтації на персонажів мультфільмів – носіїв цих рис. При чому були виявлена статистично значима різниця у відповідях дівчаток і хлопчиків. Так, дівчатка молодшого шкільного віку найчастіше вказували на такі якості: добра, гарна, управляє чим-небудь. У хлопчиків зазначалося про такі риси, як сила, дотепність, прикольність.  Як бачимо, дівчата обрали «стереотипні» риси – гарна і добра. Характеристика ж «управляє чим-небудь» – нова так, як героїні нових мультсеріалів зображуються незалежними, бойовими, здатними керувати іншими, бути лідерами. Хлопчики ж обрали таку стереотипну рису, як сила; дотепність, прикольність – це новоутворення, у звʼязку із зображенням героїв чоловічої статі у мультфільмів з такими рисами.

Загалом у 1 групі дітей було виявлено такі внутрішні риси персонажів: безстрашний, ввічливий, веселий, добрий, забавний, турботливий, цікавий, досвідчений, сміливий, всіх рятує і перемагає, володіє незвичайними здібностями (виконує бажання, володіє магією, керує водою, землею і т. д.), спритний, милий, худий, сильний, гарний спортсмен. У 2 групі дітей найчастіше зустрічаються такі риси: веселий, добрий, чуйний, смішний, розумний, працьовитий, гарний, багатий, сильний, мужній, такий, що допомагає, рятує.

Наступним блоком питань ми мали на меті узагальнити уявлення дітей про образ ідеального чоловіка/жінки. Так, у групі 1 і групі 2 вони не дуже відрізнялися. Досліджувані хлопчики з групи 1 зазначали про такі риси ідеального жінки чоловіка: сильний, заробляє гроші, любить спорт, працьовитий, смішний, самостійний. У групі 2 вони визначили такі риси чоловіків: сильний, розумний, трудящий, спортивний, агресивний, смішний. Типовий жіночий образ досліджувані дівчатка 1 групи наділили такими характеристиками: добра, ніжна, гарна, спортивна, спритна, модна, вміє керувати, лідер. У 2 групі вони виділили такі риси ідеальної жінки: гарна, така, що допомагає, любить дітей, добра, працьовита. Однак є суттєві відмінності на статистично значимому рівні між відповідями хлопчиків і дівчаток. Так, хлопчики зі всієї вибірки наділили типовий жіночий образ такими рисами: гарна, слабка, молода, спортивна. Тобто з відповідей видно, що хлопчики, на відміну від дівчаток, більше звертали увагу на  зовнішні характеристики (тобто фізичні, поведінкові). Дівчатка ж визначили такі основні риси чоловічого образу: сильний, красивий, добрий, такий, що допомагає і рятує, ніжний, веселий. А дівчата, як видно, наділяють чоловіків типово фемінними рисами (добрий, ніжний), що може пояснюватися тим, що вони сприймають його як партнера, адже для більшості героїнь мультфільмів основною метою є любовні романтичні  стосунки з протилежною статтю. Дані результати проілюстровані у таблиці 1.2.

Табл. 1.2. Пріоритетні риси для хлопчиків і дівчат у першій і другій групі.

Група Визначені риси
Хлопчики групи 1 (чоловічий образ) сильний, заробляє гроші, любить спорт, працьовитий, смішний, самостійний
Хлопчики групи 2 (чоловічий образ) сильний, розумний, трудящий, спортивний, агресивний, смішний
Дівчатка групи 1 (жіночий образ) добра, ніжна, гарна, модна, вміє керувати, лідер, спортивна, спритна
Дівчатка групи 2 (жіночий образ) гарна, така, що допомагає, любить дітей, добра, працьовита
Хлопчики 1 і 2 групи (жіночий образ) гарна, слабка, молода, спортивна
Дівчатка 1 і 2 групи (чоловічий образ) сильний, красивий, добрий, такий, що допомагає і рятує, ніжний, веселий

 

При чому з тих, рис які діти визначили, хлопчики із групи 1 хотіли би мати наступні: сильний, смішний, працьовитий, багатий. З групи 2 – розумний, сильний, трудящий, смішний. Дівчатка з групи 1 хотіли би характеризуватися такими ознаками: добра, гарна, спортивна, вміє керувати. Дівчатка з групи 2 хотіли би мати такі риси: гарна, добра, працьовита.

На питання «На кого ти хотів(-ла) бути схожим?» можна зазначити, що в кожній групі респондентів зустрічається відповідь «на батьків» (дівчатка –  на маму, хлопчики – на тата), вказуються й інші члени сімʼї: старші брати і сестри, бабуся, дядько (43%). Крім того, респонденти всіх груп називали кіногероїв, відомих людей (21%) (наприклад, футболістів, музикантів, кіноакторів). Також у всіх групах зустрічаються також герої мультфільмів та казок (36%). І цей факт ясно показує, що герої останнього типу також можуть бути носієм стереотипів для дітей молодшого шкільного віку. Так, дівчатка молодшого шкільного віку назвали наступних героїв мультфільмів та казок: Вольт (собака – герой однойменного мультфільму), Дюймовочка, Блум, Флора (героїні мультсеріалу «Клуб Вінкс»). Хлопчики цього віку відзначили таких героїв мультфільмів, як Спанч Боб і Людина-Павук, Чіп і Дейл.

На питання «Ким би ти хотів(-ла) стати, коли виростеш?» дівчатками були названі такі «загальні» професії: актриса, співачка, вчителька, модель. «Специфічними» для дівчаток першої групи були професії: 1 група – кондитер, конструктор, міліціонер, дизайнер, медсестра; 2 група – перукар, манікюрниця, медсестра, продавець, художник. Однак дана різниця у відповідях не є статистично значимою. «Загальною» професією серед відповідей хлопчиків виявилася професія футболіст, машиніст. До «специфічних» професій названим хлопчиками першої групи належать такі: вертольотчик, винахідник, співак, спецназівець, головний інженер, головний будівельник; другої групи: історик, вчитель, програміст, мандрівник, міліціонер, лікар. Тобто діти обирали для себе професії, які вважаються традиційно чоловічими чи жіночими, залежно від статі. Хоча дівчатка з 1 групи відходили від стереотипів, обираючи чоловічі професії (міліціонер, конструктор). Проте дана різниця теж не є статистично значимою.

Аналіз мультфільмів ми здійснювали за такими критеріями: за критеріями: виробник, жанр, сюжет, герої (їх стать), основні характеристики і цінності героїв. Перший  в рейтингові перегляду мультсеріалів – «Клуб Вінкс», італійського виробництва. За жанром – фантастика, пригоди, драма, мелодрама. Сюжет: мультсеріал розповідає про пригоди Вінкс (клуба фей), про їх навчання в школі Алфея, про їх протистояння силам зла і про їх особисте життя. Основні герої: Блум, Стела, Флора, Муза, Текна, Лейла. Основні їх характеристики та цінності: сімʼя, дружба, чесність, взаємодопомога і впевненість у своїх силах. Наступний мультфільм, який ми піддали аналізу – «Чіп і Дейл», виробник – студія Діснея (США), за жанром – сімейний, пригоди, детектив, комедія. Сюжет: милі і чарівні бурундучки вічно потрапляють в неприємності і борються із злодіями (Товстопуз, Нортон). Герої та їх характеристики: Чіп (відповідальний), Дейл (веселий  і безтурботний), Рокфор (захисник), Гаєчка (винахідниця), Вжик. Ще один мультсеріал, який користується популярністю «Маша і Ведмідь» російського виробництва. Жанр: дитячий телевізійний серіал, ситком. Сюжет: маленькій дівчинці, на імʼя Маша, вдома стає нудно і вона вирушає до лісу, де знаходить нового друга — Ведмедя, і бешкетує з ним. Герої і їх характеристики – Маша (неслухняна і пустотлива) і Ведмідь (працьовитий і не балакучий). Ще один російський нині популярний мультсеріал – «Лунтики», за жанром – комедія, пригоди, сімейний, навчальний мультфільм. Сюжет:  головні персонажі – це діти, які пізнають світ, вчаться взаєминам у суспільстві. Серіал дуже добрий, в ньому показаний дитячий погляд на світ. Герої та їх характеристики: Лунтик, який характеризується чуйністю і прагненням прийти на допомогу; Міла – мила та ввічлива; Кузя – рухливий, спритний і кмітливий; Бджоленя – швидкий та розумний. «Смішарики» – російського виробництва дитячий телевізійний серіал, за жанром – лірична комедія, філософська драма, наукова фантастика. Сюжет: кумедні круглі істоти, що живуть у вигаданому світі. За зовнішньою простотою та дитячою наївністю сюжету ховаються цілком серйозні і навіть філософські теми. Герої і їх характеристика: веселий та енергійний Крош, серйозний і совісний Їжачок, лірик Бараш та мрійлива Нюша. Досі користується популярністю радянський, пізніше російський мультсеріал «Ну, постривай!», за жанром – ситком, буфонада. Сюжет: вовк постійно намагається зловити Зайця, але кожен раз зазнає поразки. Герої та їх характеристика: Вовк – злий і нерозумний хуліган і вандал; Заєць – ідеальний радянський школяр: спортсмен, технік. «Бременські музиканти» – ще один радянський мультсеріал, мюзикл за жанром. Сюжет: подорож групи музикантів, виступ у короля, а потім рятування його з рук злодіїв, та любов між Трубадуром та Принцесою. Герої: Трубадур, Принцеса, Осел, Кіт, Кінь і Півень. Всі вони веселі, безтурботні, схожі на представників культури 60-х рр. «хіпі». Наступний мультсеріал, який ми проаналізували – «Спанч Боб», американського виробництва, за жанром – ситком, буфонада, пригоди. Сюжет: дії мультсеріалу розгортаються на у вигаданому містечку дні Тихого океану, головними дійовими особами є представники морської фауни. Герої: Спанч Боб (наївний, добрий), Патрік Стар (дурнуватий і ледачий), Містер Крабс (скнара), Сквідвард (злий буркотун). «Том і Джері» – мультсеріал американського виробництва, за жанром – комедія, буфонада. Сюжет: кіт Том намагається зловити мишеня, але йому це майже ніколи не вдається. Герої: Том, Джері, Спайк. Том – чутливий і ранимий; Джері – запальний і дратівливий, часто використовує насильство; Спайк відрізняється особливою емоційністю і балакучістю, недолік розуму компенсується фізичною силою. «Качині історії» мультсеріал студії Дісней (США), за жанром – сімейний, пригоди. Сюжет: жадібний багатій Скрудж Макдак, який має власний грошовий басейн, вічно потрапляє у халепи, але йому завжди допомагають його племінники. Герої і їх характеристики: Скрудж МакДак (скнара), і 3 його племінники: Крячик (лідер тріо), Квачик (найрозумніший з трьох) і Кручик (творчий, мислитель). Ще один американський мультсеріал, за жанром екшн, пригоди, фантастика – «Людина-Павук». Сюжет: мультсеріал оповідає історію про супергероя, Людину-павука, під маскою якого ховається Пітер Паркер – студент університету Емпайр-стейт. Герої: Спайдермен, Блейд, Чорна Кішка, Шибайголова, Капітан Америка, Мері-Джейн та ін. Всі вони супер-герої і їх основна задача – рятувати світ від злодіїв. Як видно з аналізу, пригодницькі, веселі мультсеріали, в деяких з  них зображене насильство, у ході боротьби добра зі злом. Також персонажі чоловічої статі зображені дотепними, неагресивними, деякі з них боягузи, що є не типовими чоловічими риси. Те ж можна і сказати про жіночі образи в мультсеріалах, серед дівчат є винахідниці, борці за добро, що відходить від стандартних уявлень суспільства про роль жінки. Крім того, серед 46 героїв персонажів жіночої статі – 13 (28%), чоловічої – 33 (72%).

Висновки. В результаті ми виявили статистично значиму різницю у поглядах на типові чоловічі і жіночі образи дівчат і хлопців. Також ми виявили найбільш популярні серед дітей шкільного віку мультфільми, згідно аналізу, їх герої наділені не такими уже й типовими для статей характеристиками. Однак частка героїв чоловічої статі значно переважає представників жіночої. Проте немає статистично значимої різниці у поглядах дітей першої і другої групи на типовий образ жінки/чоловіка, їх рис, їх професію, що свідчить про те, що частота перегляду мультфільмів не є визначальним фактором впливу мультфільмів на дітей. Загалом як і мультфільм є одним з факторів, але не  визначальним у формуванні гендерних стереотипів, адже в першу чергу діти наслідують батьків та родичів. Однак були знайдені і статистично значимі відмінності по методикам. Виявилося, що всім дівчаткам більше подобається роль дівчинки, а найменше – роль хлопчика. Хлопчикам, які частіше переглядають більше до вподоби роль чоловіка, а найменше – роль дівчинки; хлопчикам, які рідше переглядають мультфільми, більше подобається роль хлопчика, а найменше – роль дівчинки. Тобто це свідчить про вплив перегляду мультфільмів на формування гендерних стереотипів. Також порівнявши відповіді дівчаток з 1 і 2 групи по методиці «Семантичний диференціал», виявилося, що дівчаткам, які частіше переглядають мультфільми, імпонують більше типові чоловічі риси (груба, горда, розумна, мужня, негосподиня), ніж дівчаткам з 2 групи. Крім цього, хлопчики, які частіше переглядають мультфільми, у порівнянні із тими, хто рідше, частіше обирають більше маскулліні риси, які їм до вподоби. Це також свідчить про формування гендерних стереотипів під впливом мультфільмів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

  1. Будзей С. Вплив змісту мультфільмів та телепередач на управління процесом формування моральних  якостей дитини//Освіта на Луганщині: Науково-методичний журнал/ Будзей С.  – 2008. – Вип. №1 (28). – с. 59-64;
  2. Венгер А. Л. Психологическое обследование младших школьников / А. Л. Венгер, Г. А. Цукерман. М. : ВЛАДОС-Пресс, 2001. 159 с. (Библиотека школьного психолога);
  3. Мани Д. Ориентация // Сексология/ Мани Д., Такер П.  – СПб.: Питер, 2001. – С. 126 – 133;
  4. Durkin, K. (1985). Television, Sex Roles and Children. Milton Keynes: Open University Press;
  5. Stacy L. Smith, Crystal Allene Cook. (2008). Gender Stereotypes: An Analysis of Popular Films and TV. Los Angeles: Geena Davis Institute for Gender and Media;
  6. Van Evra, J. (1990). Television and Child Development. Hillsdale: Erlbaum/

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721