ВІТЧИЗНЯНІ ТА ЗАРУБІЖНІ ПІДХОДИ ДО ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті досліджено вітчизняні та зарубіжні моделі прогнозування банкрутства на підприємстві та розглянуто можливості використання останніх на українських підприємствах в умовах постіндустріального періоду.

Ключові слова: банкрутство, моделі прогнозування  банкрутства, дискримінантний аналіз, багатофакторний аналіз.

 В статье исследованы отечественные и зарубежные модели прогнозирования банкротства на предприятии и рассмотрены возможности использования последних на украинских предприятиях в условиях постиндустриального периода.

Ключевые слова: банкротство, модели прогнозирования банкротства, дискриминантный анализ, многофакторный анализ.

 The article explores with domestic and foreign models for predicting bankruptcy of the enterprise and discussed the possibility of using the latest in Ukrainian enterprises in the post-industrial period.

Keywords: bankruptcy, bankruptcy prediction model, dyscryminantnyy analysis, multivariate analysis.

Постановка проблеми. В процесі встановлення ринкових відносин в Україні зростає частка підприємств, які банкрутують. Так, згідно даних Державної служби статистики [5] з 100 підприємств, які зареєструвалися, «виживають» близько 15, інші в період п’яти років ліквідуються. Однак, будь-яке підприємство може перебувати у стані банкрутства, оскільки воно функціонує не відокремлено від інших суб’єктів  господарювання, споживачів, контрагентів.

Із вищезазначеного випливає, що необхідність застосування моделей ймовірності настання банкрутства полягає в тому, що в сучасних умовах економічного розвитку зросла необхідність пошуку найбільш точної моделі прогнозування банкрутства, оскільки всі підприємства перебувають під впливом негативних внутрішніх та зовнішніх факторів. Тому прогнозування банкрутства підприємства стає першочерговою необхідністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що питанню прогнозування ймовірності настання банкрутства присвячено багато праць як українських так і зарубіжних вчених-науковців. Зокрема, розробкою та визначенням критеріїв моделей прогнозування банкрутства займались такі провідні фахівці, як Е. Альтман, Р. Ліс, Г. Спрингейт. Заслуговують на увагу і наукові праці українських вчених, таких як Г. Островська, В. О. Подольська, Н. П. Шморгун, О. Я. Базілінська, Р. Романіва. Отже, як бачимо питання прогнозування банкрутства підприємства і на сьогодні не втратило своєї актуальності, однак вимагає подальшого продовження дослідження на основі використання зарубіжних та вітчизняних моделей ймовірності настання банкрутства.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в здійсненні аналізу основних зарубіжних та вітчизняних моделей прогнозування банкрутства та визначенні ймовірності їх використання на українських підприємствах.

Виклад основного матеріалу. Згідно закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [1], банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

На думку Іорданова В., банкрутство — процес, коли майно індивідуума чи організації, нездатної оплатити борги, забирається за рішенням суду і справедливо розподіляється між кредиторами після попередніх сплат, таких як податки і заробітна плата працівникам організації-банкрута [2, 18]. За Савицькою Г. В., банкрутство підприємства – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури [7, 11]. З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб’єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості [3].

У світовій практиці одним із найважливіших інструментів системи раннього запобігання та прогнозування банкрутства підприємства є дискримінантний аналіз. Його зміст полягає у використані функцій, які будуються за допомогою математично-статистичних методів та розрахунку інтегрального показника на підставі якого можна з достатньою ймовірністю передбачити банкрутство [9, 92].

В теорії і практиці здебільшого розрізняють однофакторний та багатофакторний дискримінантний аналіз. В основі однофакторного аналізу покладено сепаративне дослідження окремих показників та класифікації підприємств на «хворих» та «здорових».  Найбільш відомими моделями однофакторного дискримінантного аналізу є система показників Бівера [8, 97-98].

Згідно досліджень В. Бівера, було згруповано за ознакою однорідності шість груп показників. Із кожної групи було обрано по одному, найбільш типовому, показнику, які й складали його систему прогнозування:

  1. відношення cash-flow до позичкового капіталу;
  2. відношення чистого прибутку до валюти балансу;
  3. відношення позичкового капіталу до валюти балансу;
  4. відношення оборотних активів до поточних зобов’язань;
  5. відношення робочого капіталу до валюти балансу;
  6. відношення різниці між очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов’язаннями до витрат підприємства (або амортизації).

Однак використання однофакторного аналізу не дозволяє об’єктивно спрогнозувати ймовірність настання банкрутства і одним із шляхів вирішення вищезазначеної проблеми є застосування багатофакторного дискримінантного аналізу.

Багатофакторна дискримінантна функція – це функція, на основі якої обчислюється інтегральний показник фінансового стану підприємства за допомогою значень незалежних змінних з урахуванням вагомості кожного з них. Базовий алгоритм багатофакторної дискримінантної функції можна записати в такій формі:

Y = a0 + a1 x1 +a2 x2 + a3 x3 + … +ap xp                                                                  (1)

На думку Терещенка О. О., оптимальна дискримінантна функція повинна враховувати всі складові фінансового стану: ліквідність, прибутковість, оборотність, структуру майна, капіталу тощо.

У зарубіжній практиці поширеними є значна кількість моделей визначення інтегрального показника рівня загрози банкрутства, що відображено в табл. 1.

Таблиця 1

Систематизація зарубіжних моделей ймовірності настання банкрутства підприємства

Назва моделі

Фактори, включені в модель

Інтерпретація інтегрального показника дискримінантної моделі

П’яти

факторна модель Альтмана

к1 – робочий капітал/активи

к2 – чистий прибуток/активи

к3 – прибуток до сплати податків і відсотків/активи

к4 – власний капітал/заборгованість

к5 – виручка/активи

Z = 0,717 к1 + 0,847 к2 + 3,107 к3 + +0,420 к4 + 0,998 к5

Мінімальне допустиме значення Z – 1,23.

Z ≤ 1,23 – ймовірність банкрутства висока

1,23 ≤ Z ≤ 2,9 – зона невизначення

Z ≥ 2,9 – ймовірність банкрутства низька

Модель Таффлера і Тішоу

к1 – співвідношення прибутку від реалізації й суми короткотермінових зобов’язань підприємства

к2 – співвідношення оборотних активів та суми всіх зобов’язань

к3 – співвідношення короткотермінових зобов’язань та суми всіх активів

к4 – співвідношення суми продажу до суми всіх активів

Y = 0,53к1 + 0,13к2 + 0,18к3 +0,16к

Y ≥ 0,3 – загроза банкрутства мінімальна, тобто підприємство фінансово стабільне;

Y ≤ 0,2 – підприємство переживає фінансову кризу і ймовірність банкрутства дуже висока

Модель Ліса

к1 – робочий капітал/активи

к2 – прибуток до сплати податків та відсотків/операційні активи

к3 – резерви/операційні активи

к4 – власний капітал/заборгованість

Z = 0,063к1 + 0,092к2 + 0,057к3 +0,001к

Граничне значення Z дорівнює 0,037

Модель Спрінгейта

к1 – робочий капітал/активи

к2 – прибуток до сплати податків і відсотків/активи

к3 – прибуток до сплати податків /короткотермінова заборгованість

к4 – виручка/активи

Z = 1,03 к1 + 3,07 к2 + 0,66 к3 + 0,4 к4

Мінімально допустиме значення  Z – 0,862. Коли ж Z більша за 2,451, то загроза банкрутства мінімальна і підприємство фінансово надійне

Модель Фулмера

к1 – нерозподілений прибуток/сукупні активи

к2 – обсяг реалізації/сукупні активи

к3 – валовий прибуток/сукупні активи

к4 – грошовий потік/сукупна заборгованість

к5 – сукупна заборгованість

/сукупні активи

к6 – поточні пасиви/сукупні активи

к7 – матеріальні активи

к8 – оборотний капітал/сукупна заборгованість

к9 – валовий прибуток/виплачені відсотки

H = 5,528 к1 + 0,212 к2 + 0,073 к3 + 1,270 к4 + 0,120к5 + 2,335к6 + 0,575к7 +1,083к8 + 0,894к9 – 6,075

Неплатоспроможність підприємства настає при Н ≤ 0

Джерело [4]

Таким чином, як видно з даних таблиці 1, для здійснення прогнозування ймовірності настання банкрутства необхідно використовувати фінансову звітність підприємства. Однак, це не є визначальним фактором застосування вищезазначених методик в українській практиці. Це безпосередньо пов’язано із тим, що моделі визначались на основі західноєвропейських підприємств,  які  не адаптовані до вітчизняної економіки, а також не враховують значної більшості показників (розвитку галузі, стану постачальників та конкурентів, доходів та витрат споживачів); моделі враховують тільки балансові показники та показники звіту про фінансові результати, а використання показника cash-flow практично відсутнє майже у всіх методиках; існують розбіжності у врахуванні вагомості окремих показників у моделях; відсутність статистики українських підприємств-банкрутів, яка могла б підтвердити чи спростувати надійність конкретної моделі.

Умовам діяльності українських підприємств відповідає універсальна дискримінантна модель українського дослідника О. О. Терещенка. Для обчислення коефіцієнта Х1 використовують показник  cash-flow. Показник cash-flow характеризує величину чистих грошових потоків, які утворюються внаслідок операційної та інвестиційної діяльності і залишаються у розпорядженні підприємства в певному періоді [6].

Багатофакторна дискримінантна модель має наступний вигляд:

Z = 1,03Х1+ 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4 + 0,3Х5 + 0,1Х6                                                        (2)

Отримані результати після обрахунків можна інтерпретувати так:

Z ≥ 2 – підприємство вважається фінансово стійким, і тому йому не загрожує банкрутство; 1≤ Z ≤ 2 – фінансова рівновага підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує; 0≤ Z ≤ 1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Одними із позитивних рис вітчизняної моделі є відповідно її розробка відповідно до специфіки галузі діяльності, використання нормативів, які постійно оновлюються, інформація для здійснення розрахунків акумульована в основних формах звітності та зростає кількість досліджень вітчизняних науковців щодо формування оптимальної та універсальної моделі, що відповідатиме сучасним умовам розвитку.

Висновки. Таким чином, банкрутство – це економічна категорія, яка характеризується неспроможністю продовження суб’єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості.

В процесі аналізу зарубіжних та вітчизняних моделей оцінки ймовірності настання банкрутства було визначено, що використання вітчизняних моделей є більш оптимальним. Оскільки вони детальніше відображають реальний стан підприємства і особливості ведення бізнесу в Україні..

 

Література:

  1. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: закон України від 18.04.2012 №2343-12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2343-12
  2. Іорданов В. Банкрутство. Ліквідація / В. Іорданов // Все про бухгалтерський облік. – 2010. – № 60. – с.18-20
  3. Мігорян М. Феномен банкрутства підприємства в Україні / М. Мігорян // Всеукраїнська студентська інтернет – конференція [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conf-cv.at.ua/forum/85-826-1
  4. Островська Г. Аналіз практики використання зарубіжних моделей прогнозування ймовірності банкрутства підприємства / Г. Островська, О. Квасовський // Галицький економічний вісник. – 2011. – № 2. – с. 99-111
  5. Офіційний сайт Державної служби статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
  6. Рзаєва Т. Г. Порівняльна характеристика вітчизняної і зарубіжної методик визначення ймовірності банкрутства / Т. Г. Рзаєва, І. В. Стасюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2010_4_2/089-093.pdf
  7. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності  підприємства. – К.: Знання, 2004. – 225 с.
  8. Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: [монографія]. – К.:КНЕУ, 2004. – 268 с
  9. Шморгун Н. П. Фінансовий аналіз: навчальний посібник / Н. П. Шморгун, І. В. Головко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 528 с.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721