Становище України на міжнародній арені у разі входження до Митного союзу

Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page
У даній статті розглядається вплив інтеграції України до Митного союзу на її положення на міжнародній арені. Зокрема розглядається, як інтеграція до цього об’єднання вплине на відносини Україна – ЄС, Україна – США та Україна – Росія.
Ключові слова: Україна, міжнародна арена, Митний Союз, Росія, ЄС, США, права людини, санкції.  
This paper examined the influence of the Ukraine іntegration into the Customs Union and its position on the international arena. Specifically considered how the integration of this Union affect on relations by Ukraine – EU, Ukraine – USA and Ukraine – Russia.
Keywords: Ukraine, international relations, Customs Union, Russia, The European Union, human rights, sanctions
Наміри України інтегруватись до Митного союзу викликали наукову дискусію стосовно наслідків приєднання до цього об’єднання. Питання вступу до Митного союзу є темою багатьох наукових конференцій та круглих столів. Однак розглядається здебільшого економічна складова наслідків інтеграції до Митного союзу. Метою даної статті спрогнозувати, як зміниться зовнішнє
положення нашої країни після вступу до цього об’єднання  та як вплине інтеграція до Митного союзу на відносини України з її ключовими партнерами.
У світі налічується понад 30 великих інтеграційних об’єднань, в яких важливу роль відіграє митно-тарифне регулювання, і близько 10-ти з них відносять до митних союзів. Одним із напрямків митно-тарифного регулювання зовнішньо економічної діяльності є створення Митного союзу між країнами-торговельними партнерами. Митний союз сприяє вільній торгівлі між країнами-учасницями та встановленню єдиного митного тарифу. Дані угоди не повинні створювати жодних перешкод для торгівлі з іншими країнами. Тому після створення Митного союзу митні бар’єри повинні залишатися на тому ж рівні, що й до його створення[6]. У випадку створення Митного союзу виникає необхідність в організації наддержавного інституту (спеціально створеної Комісії), що взяв на себе функції розробки законів ведення торгівлі, як усередині союзу так і з третіми країнами. Під митним союзом розуміють політичне, економічне об’єднання, яке створюється з метою координації зовнішньоекономічної політики, регламентації обсягів, структури та умов здійснення експорту, імпорту та транзиту товарів чи інших предметів Митний союз має єдиний митний кордон. По суті, Митний союз не повинен суттєво впливати на міжнародне становище країни в політичному плані, а лише в плані зовнішньоекономічних зв’язків (з країнами учасниками Митного союзу економічні зв’язки посилюють, а з усіма іншими залишаються на звичайному рівні), однак в випадку України ситуація складається так, що при входженні до Митного союзу міжнародне становище зазнає істотних змін, це пов’язано з відмовою від Європейського напрямку розвитку нашої держави. Як заявив у своїй промові президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу: «Що ми маємо говорити чітко – це те, що одна країна не може бути одночасно членом Митного союзу та мати глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Це неможливо»[2]. Також залишається фактом те, що вступ до Митного союзу це входження до «клубу авторитарних держав».
На відміну від Росії наша країна не має можливості впливати на своє міжнародне положення за допомогою енергоресурсів та є залежною від свого положення на міжнародній арені. Тому скорочення рівня демократії та участь в російському інтеграційному проекті просто не може не вплинути на положення країни на міжнародній арені.
Україна вибрала відмінні напрямки зовнішньої політики від Казахстану, вона орієнтується не на Російську Федерацію та азійський регіон, а протягом останніх п’яти років вона співпрацює з ЄС та США. Відмова від цих напрямків співпраці може призвести до Білоруського сценарію змін міжнародного положення країни.
Найбільше від вступу до Митного союзу постраждають відносини України з ЄС. Починаючи з 2010 р. відносини України та ЄС почали погіршуватись. ЄС розпочав вводити не публічні санкції проти українських чиновників, після оголошення вердикту у справі Юлії Тимошенко. Відмова у візах – перший етап санкцій, далі розглядалися питання про введення індивідуальних санкцій для керівництва судових органів і прокуратури. У зв’язку з вироком Ю.В. Тимошенко у «газовій» справі Єврокомісія скасувала візит В. Ф. Януковича до Брюсселя 20 жовтня 2011 р. У січні 2012 р. у швейцарському Давосі відбувся 42-й Всесвітній економічний форум. ЗМІ стверджували, що лідери світових держав і керівники ЄС не бажали зустрічатися з В. Ф. Януковичем. Це стало передвісником того, що поїздка української делегації до Давосу не буде результативною. Великі надії на участь представників української влади в Давоському економічному форумі-2012 покладалися щодо залучення до України іноземних інвестицій. Однак знайти нові інвестиції Україні не вдалося. Україна в очах ЄС йде з групи не стабільних демократій в розряд авторитарних держав. Сьогодні всі індикатори, які існують у світі, показують, що багато аспектів діяльності української влади не є ефективними. Два роки минуло з моменту обрання В. Ф. Януковича Президентом України. Довіра до президента нестримно падає. ЄС наголошує, що судові процеси проти опозиції були «несправедливими», а міра покарання не відповідає поставленим їм у провину злочинам. Парламентська асамблея Ради Європи звертає увагу, що Київ не виконав резолюцію асамблеї про декриміналізацію справ колишніх чиновників. На її думку, позбавлення волі екс-прем’єра і екс-міністра внутрішніх справ підсилюють враження, що в країні практикується вибіркове правосуддя. Ця резолюція стала першим міжнародним документом, що допускає можливість застосування санкцій проти України, зважаючи на погіршення ситуації з демократією. Останнім часом напруга у відносинах Україна – ЄС зменшилась, це пов’язано з бажанням ЄС все таки повернути Україну у свій вектор. Однак вхід до Митного союзу «розіб’є всі надії» ЄС і може призвести до санкцій по типу Білорусі. Звичайно це не будуть санкції через вступ до Митного союзу, це будуть санкції через погіршення ситуації з демократією, з правами людини та. ін.
Схожою ситуація буде при вступі України до Митного союзу з іншим стратегічними партнером України, зокрема США. Протягом 2005-2010 рр. Україна бачила у США політичного партнера, який спроможний допомогти Українській державі стати на «рейки» європейського розвитку. США в свою ж чергу сприяло розвитку демократії в Україні, просуванню до членства в НАТО та розвитку торговельно-економічного співробітництва. Але після 2010 р. відносини між Вашингтоном та Києвом змінились. Після значного покращення відносин між країнами за період президентства В. А. Ющенка після приходу до влади В. Ф. Януковича у відносинах відбулося відчуження. Також це пов’язано з переорієнтацією США з приходом Барака Обами з пострадянського простору більше на схід.
Останній візит держсекретаря США з політичних питань Венді Шерман показав, що не дивлячись на зменшення зацікавленості США пострадянським простором та Україною, політичні події та згортання демократії все таки турбують Вашингтон. У Конгресі США були прийняті резолюції щодо України, які закликають українську владу негайно звільнити екс-прем’єра Ю. В. Тимошенко та інших політв’язнів. Окремо Сенат звернувся до уряду США з закликом застосувати візові санкції проти «відповідальних за ув’язнення Тимошенко і погане поводження з нею»[8]. Також 12 березня 2013 р. директор Національної розвідки Джеймз Клаппер представив доповідь, згідно з якою Україна за президентства Віктора Януковича «повертається до авторитаризму», а відсутність у країні структурних економічних реформ може призвести до економічної кризи у 2013 р.[11] У нещодавній статті на сайті інституту Brookings колишній посол США в Україні Стівен Пайфер зауважує, що Віктор Янукович продовжує вагатись між ЄС та Митним Союзом, запропонованим Росією, аби переконати Захід не ігнорувати Україну і не надавати значну увагу регресії щодо демократичного розвитку. Пан Пайфер закликав Євросоюз і США знов чітко дати розуміти Києву, що повага до демократії і захист прав людини – обов’язкова складова покращення відносин України і Заходу[12]. США також закликали Україну не переглядати свої зобов’язання у СОТ, попереджаючи, що це може запустити ланцюгову реакцію та завалити цілу систему світової торгівлі. Заява є відповіддю на статтю в газеті «Дзеркало тижня» урядового уповноваженого з питань євроінтеграції Валерія Пятницького, який очолював делегацію України на переговорах із СОТ. Україна, яка вступила до СОТ у 2008 році, наразилася на критику інших членів об’єднання, коли у вересні минулого року оголосила про підняття тарифів на 371 вид продукції. Після входження до Митного союзу на Україну чекає аналогічний Російському список Магнітського. Звичайно цей список не буде прийнятий безпосередньо через вступ України до Митного союзу бо це суперечить задекларованим у статуті ООН нормам міжнародного права, тобто порушує її суверенітет, здатність самостійно визначати свою зовнішню та внутрішню політику[1]. Однак у США більше не буде причин ігнорувати погіршення демократії, вибіркове правосуддя та переслідування опозиції, що й стане причиною прийняття даних санкцій. Говорити про прийняття більш жорстоких дій стосовно України в разі вступу до Митного союзу не варто, оскільки Росії не потрібен ще один заблокований сателіт на Міжнародній арені типу Білорусі. Їй потрібен дієвий гравець на міжнародній арені, який буде відстоювати її національні інтереси та інших членів Митного союзу.
Та чи відбудеться покращення відносин України-Росії в разі входження в Митний союз нашої держави? Вже зараз зрозуміло, що відносини не будуть на стільки гладкими на початковому етапі, як того хоче Москва. Про це свідчить приклад Білорусі та Казахстану, які відмовляються повністю підкорятись наказам з центу та постійно конфліктують з Москвою. Проблеми розпочались ще до створення Митного союзу. Ще до початку офіційного створення Митного Союзу, між керівництвами країн-учасниць були сильні розбіжності. Наприкінці 2009 р. президент Білорусії О.Г. Лукашенка заявив, що Білорусь вийде з Митного союзу, якщо Росія і Казахстан стануть чинити тиск на республіку. «Ці монстри (Росія і Казахстан) можуть домовитися, у них економіки схожі – нафта, газ. Якщо там нас вже почнуть тиснути, стріляти, ми просто вийдемо з цієї коаліції»,[9] – заявив білоруський президент. Навесні 2010 р. білоруська сторона вимагала від Москви переглянути експортні мита на нафту і нафтопродукти. У Москві піти на поступки Мінську відмовилися, заявивши, що можливість скасування мита для Білорусі можлива лише на наступному етапі розвитку Митного союзу. У травні 2010 року, Росія і Казахстан ввели в дію кодекс Митного союзу, В.В. Путін оголосив, що союз може діяти й без участі Білорусі. «Як тільки Білорусь у себе всередині урядові процедури закінчить, погодить, в цей же момент, сподіваюся, документи будуть підписані, і ми будемо рухатися до СОТ вже у тристоронньому форматі. Якщо не відбудеться
цього приєднання – будемо діяти удвох»[7], – зазначив В. В. Путін. Але з 3 липня 2010 р. Митний союз почав функціонувати у трьохсторонньому форматі. Відразу після цього у Казахстані пройшли масові протести проти входження до цієї коаліції. Лідери «Загальнонаціональної соціал-демократичної партії «Азат», Народної партії «Алга!» і компартії Казахстану виступили з вимогою денонсувати угоду про Митний союз, яка «зменшувала суверенітет Казахстану» В Інтернеті стали також з’являтися відкриті листи керівництву країни із закликами відмовитися від участі в цій коаліції. В основі їхнього послання були слова держсекретаря союзної держави Росії і Білорусії Павла Бородіна, який сказав, що Митний союз – це відновлення в нових реаліях СРСР. Окрім того, казахстанські ветерани грудневого повстання 1986 року в своєму листі назвали вступ до Митного союзу «початком територіальної, економічної і політичної колонізації Казахстану». У липні 2010 р. О.Г. Лукашенка заявив, що Митний союз розвалить сама Росія, адже він їй не потрібен. «Ми поки нічого не втрачаємо, але і не набуваємо», – заявив він тоді. До того ж, Лукашенко висловив думку про те, що «Митний союз Росії не потрібний»[9]. Незадоволення посилилось у 2011 р. Показники у Росії з інтенсивності торгівлі з 2009 по 2011 рр. зросли в півтора рази, тоді як в інших країнах союзу збільшення спостерігалось незначне. Імпорт Росії за два роки також подвоївся, а в Казахстану й Білорусі такі показники збільшилися всього в півтора рази. У квітні 2011 р. стало відомо, що в Митному Союзі Російська Федерація має 57% голосів і отримує 87,97% митних зборів, що також викликало занепокоєння у Білорусі й Казахстану. У жовтні 2012 р. президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв під час Стамбульського економічного форуму несподівано виступив ініціатором Тюркського союзу. «Ми живемо на батьківщині всього тюркського народу, – нагадав президент Казахстану. – «Після того як в 1861 році був убитий останній казахський хан, ми були колонією Російського царства, потім – Радянського Союзу. За 150 років казахи ледь не позбулися своїх національних традицій, звичаїв, мови, релігії. За допомогою Всевишнього ми в 1991 р. проголосили свою незалежність»[10]. Потенційними учасниками Тюркського союзу можуть стати: Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Киргизія, Туркменістан, Туреччина, Тюркська республіка Північного Кіпру. Така заява завдала удару Росії. У грудні 2012 р. на святкуванні чергової річниці незалежності Казахстану Назарбаєв заявив: «Ми будемо чітко і послідовно розвивати казахську мову. До 2025 р. казахський алфавіт буде переведений на латинську графіку.
Майбутнє Казахстану – знання казахської мови», – заявив Назарбаєв у своєму посланні[3].
У 2013 р. внутрішні протиріччя країн-учасниць Митного союзу значно посилились. ​ Так у січні міністерство закордонних справ Росії направило Казахстану офіційну ноту щодо ситуації з використанням космодрому Байконур. Як відомо, місто Байконур і космодром утворюють комплекс «Байконур», орендований Росією у Казахстану на період до 2050 р. У січні 2013 р. О.Г. Лукашенка під час прес-конференції для вітчизняних та зарубіжних журналістів категорично заявив: «Можливо, Росії хотілося б швидших якихось кроків, може, радикальніших. Але ні Казахстан, ні Білорусь на це не підуть з «бухти-барахти»»[9]. За його словами, у Білорусі, є власні інтереси. Н. А. Назарбаєв наголосив, що Казахстан буде виходити з міждержавних організацій, якщо вони загрожують його незалежності: «Питання політичного суверенітету
країни не обговорюються. Будь-яке діяння, яке буде викликати загрозу нашій незалежності, ми з такого об’єднання будемо виходити»[4], – сказав президент Казахстану. Вже у березні Казахстан погрожував припинити постачання газу Росії зі свого найбільшого родовища Карачаганак. Тоді як О. Г. Лукашенко повідомив, що Білорусь і Росія «не дозріли» до того, щоб повністю реалізувати плани будівництва Союзної держави. Після зустрічі з керівництвом Росії в Санкт-Петербурзі О.Г. Лукашенко висловив своє невдоволення Митним союзом. За його словами, Митний Союз нічого не дає білорусам, адже Росія утримує великі мита на білоруські товари. «Ми значно просунулися за ці роки вперед, хоча ми не знайшли в собі сил для реалізації тих функцій і того будівництва, які були передбачені договором», – сказав О.Г. Лукашенко[5]. В Казахстані опозиція ініціювала загальнонаціональний референдум, на який будуть винесені питання про вихід країни з Митного союзу і Єдиного економічного простору. Для проведення референдуму ініціаторам необхідно зібрати не менше 200 тисяч підписів.
Всі ці протиріччя між країнами учасниками Митного союзу дозволяють говорити про те, що в разі в ступу України до Митного союзу відносини між Україною та Росією не покращаться. Звичайно Україна буде направляти свою зовнішню політику в сторону Москви, буде йти поступки у відносинах з Росією за певні преференції, однак будуть присутні конфлікти це пов’язано з зіткненням інтересів наших держав та економічних кланів, які намагатимуться зберегти автономність та відстоювати свої інтереси.
Отже вступ України до Митного союзу негативно вплине на положення нашої держави на міжнародній арені. Вибір східного напрямку інтеграції призведе до втрати таких союзників на міжнародній арені, як ЄС та США. Вони бачать вступ України до Митного союзу кроком назад в побудові демократії. Стосовно того, як зміняться відносини з Росією, то значного покращення очікувати не варто через зіткнення інтересів держав та економічних груп. У далекій перспективі, в разі зміни в Україні політичного режиму та встановлення підконтрольного Росії уряду, наша держава може зникнути як повноцінний гравець та стати сателітом, який буде відстоювати інтереси Російської Федерації.
Список використаних джерел та літератури
  1. Статут Організація Об’єднаних Націй  [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2411-17
  1. Баррозу: Україна не може бути водночас у Митному союзі і ЄС[Електронний ресурс] // Інформаційне агентство УНІАН– Режим доступу :
http://www.unian.ua/news/555546-barrozu-ukrajina-ne-moje-buti-vodnochas-u-mitnomu-soyuzi-i-es.html
  1. Будущее Казахстана – в казахском языке обзор прессы [Електронний ресурс] // Алтынорда – Режим доступу :
http://www.altyn-orda.kz/kazpressreview/budushhee-kazaxstana-v-kazaxskom-yazyke
  1. Как не дать Путину вернуть СССР: пример для Украины [Електронний ресурс] // Главред – Режим доступу :
http://ua.glavred.info/archive/2013/01/30/113011-7.html
  1. Лукашенко вважає, що Білорусь і Росія ще не дозріли для єдиної держави [Електронний ресурс] // Газета День – Режим доступу:
http://day.kiev.ua/uk/news/180313-lukashenko-vvazhaie-shcho-bilorus-i-rosiya-shche-ne-dozrili-dlya-iedinoyi-derzhavi
  1. Осадча Н.В. Проблематика адміністрування митних платежів країн-учасниць євразійського економічного співтовариства [Електронний ресурс] / Н. В. Запорожець // Національна Бібліотека України – Режим доступу :
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/eprom/2010_51/st_51_02.pdf
  1. Росія і Казахстан «запустили» союз без Білорусі [Електронний ресурс]  // Українська Правда – Режим доступу:
http://www.epravda.com.ua/news/2010/05/29/23678
  1. Сенат США схвалив резолюцію по [Електронний ресурс] // Українська правда – Режим доступу :
http://www.pravda.com.ua/news/2012/09/22/6973292/
  1. Тарасенко Н. Співпраця України з митним союзом пошук формату [Електронний ресурс] / Н. В. Тарасенко //Національна бібліотека імені В.І. Вернадського – Режим доступу :
http://archive.nbuv.gov.ua/Siaz/Rezonans/2013/rez29.pdf
  1. Точка зору. Очікувана несподіванка. Примара Митного союзу для України : [Електронний ресурс] // Кореспондент – Режим доступу: http://ua.korrespondent.net/journal/1527222-korrespondent-tochka-zoru-ochikuvana-nespodivanka-primara-mitnogo-soyuzu-dlya-ukrayini
    1. Україна сповзає до авторитаризму – висновки доповіді «Оцінка загроз по всьому світу» [Електронний ресурс] // Радіо Свобода – Режим доступу :
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24926872.html
  1. Pifer S. Ukraine at a Crossroads with Europe? [Electronic resource] / Steven Pifer – Accessed : http://www.brookings.edu/blogs/up-front/posts/2013/04/22-ukraine-crossroads-europe-pifer
Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь