Розвиток релігійної освіти на Волині в ХІХ столітті

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті розглянуто проблему становлення і розвитку релігійної освіти на Волині ХІХ століття. У висновках стверджено, що становлення і розвиток релігійної освіти на Волині зазначеного періоду залежали від суспільно – політичних, релігійних чинників, становища духовенства та допомоги релігійних громад Волині у ХІХ століття.
Ключові слова: релігія, освіта, Волинь, ХІХ століття, василіанські школи.
The article deals with the problem of the formation and development of religious education in Volyn nineteenth century. In conclusion it is stated that the establishment and development of religious education in Volyn this period depended on the socio – political, religious factors, the situation of the clergy and religious communities help Volhynia in the nineteenth century.
Key words: religion, education, Volyn, nineteenth century, Vasilian school.
В статье рассмотрена проблема становления и развития религиозного образования на Волыни XIX века. В заключении утверждается, что становление и развитие религиозного образования на Волыни указанного периода зависели от общественно – политических, религиозных факторов, положения духовенства и помощи религиозных общин Волыни в XIX век.
Ключевые слова: религия, образование, Волынь, XIX века, василианские школы.
Релігія, будучи органічною складовою частиною духовного життя суспільства, відігравала важливу роль в процесі національно – державного і культурного будівництва. Суспільство не може існувати без культури, цілісність якої визначає духовна, творча діяльність людини. Тому в епоху глобалізації великого значення набуває національна ідея, яка стає мірою духовності, і разом з тим забезпечує спосіб вільного існування особистості, несе її ключові цінності. Саме на цьому стані розвитку суспільства духовність є тією основою національної ідеї, без якої не можливо уявити сучасного стабільного суспільства.
Аналіз джерел свідчить, що окремі проблеми розвитку релігійної освіти Волинського краю досліджували О. Борейко, Л.Єршова, Н.Сейко. Деякі з праць розкривають лише окремі аспекти розвитку релігійної освіти на Волині.
Мета статті визначити чинники, які впливали на процес становлення і розвитку релігійної освіти на Волині в зазначений період.
На початку 1860-х років Російська імперія стояла на порозі кардинальних змін та зрушень в освітній сфері. Так, реалізація урядових рішень щодо покращення рівня освіти селян покладався, насамперед, на духівництво, яке ближче всього стояло до народу, користувалося довірою і повагою парафіян. Відповідно до «Положення про початкову народну освіту» 1864 р., церковні парафіяльні школи передавались під егіду духовного відомства і визнавалися основним типом початкових навчальних закладів. Це законодавство активно підтримували церковні ієрархи Правобережної України. Оскільки це давало можливості відновити православ’ю статус «головних вчителів народу», який був втрачений в І пол. ХІХ ст. через домінування в освіті Греко-католицької і Католицької Церков, для зміцнення своїх позицій. Підпорядкування духовенству церковної школи були додатково підтверджені 1869 р. «Положенням пр. народні училища в губерніях: Київській, Подільській та Волинській» [1, с. 4-11].
Аналізуючи загалом становище польського шкільництва в ХІХ ст., Н. Сейко відзначає, що польське шкільництво – це система соціальних інституцій разом із зовнішньою та внутрішньою сукупністю зв’язків, що забезпечують відповідну частку соціальних процесів для представників польської етносоціальної меншини в українській державі. За невеликий період в історії термін освіта і культура волинських поляків , пройшла кілька етапів підйому і спаду [2, с. 31].
І.Шостак у праці «Луцько – Житомирська дієцезія наприк. ХVIII – I пол. ХІХ ст. », характеризуючи умови становлення та розвитку початкової релігійної освіти на Волині, відзначає, що система освіти в Російській імперії, до складу якої увійшла Волинь, на поч. ХІХ ст. перебувала в стані організації. В цей час на новоприєднаних землях функціонувала одна з кращих європейських систем шкільництва – школи Комісії Народної Едукації [3, с. 135].
Паралельно з цією системою існувала традиційна мережа римо – католицьких і греко – католицьких парафіяльних та монастирських шкіл, яка була більш розвинена, ніж відповідна в Російській імперії. Значну увагу в питанні шкільництва мало римо – католицьке духовенство. Саме біле духовенство й монастирі вели парафіяльні школи й утримували їх [4, с. 76].
Досліджуючи релігійну ситуацію, що склалась на території Волинської губернії на поч. ХІХ ст. і безпосередньо впливала на розвиток початкової релігійної освіти краю та освіти в цілому, М.Теодорович у праці «История первоначального устройства Волинской духовной семинарии и списки воспитанников окончивших курс учения в ней в тичении столетия ее существования», обґрунтував необхідність заснування нових початкових духовних освітніх закладів на Волині. Метою відкриття навчальних закладів було посилення засад православ’я на щойно приєднаній території, покращення освітнього рівня православних Волині.
М. Теодорович у зазначеній праці підкреслив, що у зв’язку з цим єпископ Волинський Стефан звернувся у травні 1818р. до Святішого Синоду в Комісію духовних училищ з проханням про відкриття трьох духовних училищ поблизу м. Острога, у повітовому місті Ковелі, в с. Загайцях Кременецького повіту для покращення навчально-виховного процесу та умови проживання учнів і уникнути проблем з доставкою дітей священиків та церковних службовців на навчання. Прохання єпископа було задоволено Комісією та виділено кошти на втілення справи, а Семінарське Правління при сприянні духовної Консисторії видало розпорядження, яке зобов’язувало доглядачів училищ прозвітувати до 20.11.1818р. про кількість учнів для призначення дати відкриття нових навчальних закладів [5, с. 82-5].
В. Рожко у своїй праці «Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХст.. Історико – краєзнавчий нарис .- Луцк: Медіа, 2002 .- 280с. » характеризує діяльність духовних училищ, описує головні напрямки їх роботи. 20 травня 1864р., відбувалось відкриття волинського дівочого училища в Житомирі, а через 2 роки училище дівчат духовного звання було під «височайшым покровительством императрицы» [10, с. 122].
Значна кількість єврейського населення зумовила його помітну роль у житті Волинської губернії і сприяла тому, що в краї склалась ціла система приватних, громадських та інших єврейських навчальних закладів. Наукові праці, свідчать, що у ХІХ ст. в підходах до єврейської освіти можна виділити три напрямки: традиційний, просвітницький, офіційний. В основі першого лежало прагнення обмежити її рамками національно – релігійної самобутності. Євреї, виховуючи своїх дітей, передусім дбали про їх релігійну освіту.
Значну допомогу єврейській громаді у піднесенні її освітнього й культурного рівнів надавали бібліотеки. На поч. ХІХ ст. вони працювали при благодійних товариствах, молитовних будинках і мали переважно єврейську релігійну літературу.
Церковні братства – це громадські об’єднання, які засновувались при церквах та монастирях для поширення освіти та формування релігійного світогляду населення. На Волині подібні організації з’явилися у ХVІІ ст. і тривалий час служили освітніми центрами та опорою православ’я. У ХVІІІ ст. на зміну православним братствам прийшли греко- католицькі, а в 1870 –х рр. ХІХ ст. знову почали діяти об’єднання православних громадян. Участь братств підтриманих вірними своїх релігій й народності, пана й шляхтою в справах церкви в організації шкіл, друкарень в справі літературної оборони Православної Церкви проти польського натиску, безумовно підносили авторитет і самий рівень православного духовенства [3, с. 31].
Завдяки зусиллям братчиків початкову освіту в школі могли отримати не лише діти російського підданства, а й представники національних меншин. Так, серед учнів 1890 навчального року в Кременецькому Богоявленському Свято – Миколаївському братстві було 2 хлопчики-чехи, які дуже старанно ставилися до навчання, не пропускаючи жодного заняття [9, с. 22]. Значна увага в Кременецькій братській школі приділялось релігійному вихованню. Щоранку, перед початком навчання, та після уроків хлопчики співали псалми й молилися. У вихідні та святкові дні вони ходили на богослужіння до монастирської церкви, де брали участь у богослужіннях.
У ХІХ ст. на території Волині здійснювали свою просвітницьку роботу духовні церковні товариства. Вони, незважаючи на проросійську орієнтованість, відігравали значну роль у справі ліквідації неписьменності серед жителів волинського краю. Досвід просвітницької діяльності церковних товариств Волині ХІХ ст. доцільно використовувати теперішнім релігійним, громадським, освітянським установам у роботі з підростаючим поколінням.
Внесок Василіанських монастирів у розвиток освіти на Волині був значним, попри те, що частина з них була закрита через нестачу коштів чи кваліфікованих кадрів. 17 травня 1804 р. вийшов указ «Про виконання Римо – католицькою колегією постанови, які з уніатських монастирів слід закрити і які можуть продовжувати діяти», у якому вимагалось подати відомості про всі василіанські монастирі в межах Російської імперії з метою скасування деяких з них. За даними на кінець 1826 р., у Луцькій греко – уніатській єпархії збереглося 26 василіанських монастирів, з яких 22 чоловічих і 3 жіночих з 14 черницями [2, арк. 106зв].
Духовенство Волинської єпархії завжди з розумінням ставилися до справи народної освіти. З 1830р. така сходинка релігійної освіти, як церковнопарафіяльні школи, в єпархії були предметом постійної турботи духовенства. Школи були у важкому становищі. Скасування кріпосного права пожвавило справу народної освіти. Священики та їх парафіяни більше уваги стали приділяти школі. Справою народної освіти зацікавилась й цивільна влада, тому церковнопарафіяльні школи поступово перетворились у сільські та волосні. Кількість початкових релігійних закладів та та кількість дітей у них із кожним роком зростала, і станом на 1892р., за звітом Волинської Єпархіальної училищної Ради у Волинській єпархії, налічувалось 240561 дитина шкільного віку. На цей період на Волині діяло 645 церковнопарафіяльних шкіл і 432 школи грамоти [5,83].
Отже, становище і розвиток релігійної освіти на Волині ХІХ ст. залежить від суспільно – політичних, релігійних чинників, становища духовенства та допомоги релігійних громад Волині у зазначений період.

Список використаної літератури та джерел
1.Благовидав Ф. Деятельность русского духовенства в отношении к народному образованию в царствование Александра ІІ / Ф. Благовидав .- Казань,1891 .- 374 с.
2.Державий архів Житомирської обл., ф.1, оп 1, спр.337
3.Дорошенко Д. Православна церква в минулому й сучасному житті українського народу .- Берлін, 1940 .- 69 с.
4.Звіт Волинської Єпархіальної Училищної Ради про церковно – парафіяльні школи та школи грамоти Волинської єпархії за 1891/92 навч.рік // ВЄВ .- 1893р. – №10-11ч. оф. с. 262.
5.История первоначального устройства Волинської Духовної Семинарии и списки воспитаников оконивших курс учения в ней в тичении столети ее существования (1796-1896) // ВЄВ .- 1896 .- № 3 ч.неоф. .- С.82-85.
6.Костюк О. Розвиток релігійної освіти на Волині ХІХ – поч. ХХ ст. Навчальний посібник з історії педагогіки .- Острог: Національний Університет «Острозька академія»,2009, – 224 с.
7.Лось В. Василіанські монастирі як основна опора унії на Волині (к. ХVІІІ – І третина ХІХст.) / В.Лось // Велика Волинь: наук. зб. – Житомир, 2004 .- Т.31 .- 247 с.
8.Отчет о состоянии церковно – приходских школ Подольской епархии за 1884– 85 учебний год // Подольские епархиальние ведомости .- 1885 .-№43
9.Просвітницька діяльність Кременецького Богоявленського Свято-Миколаївського братства за 1890 р.// ВЄВ .- 1891 .- част офіц.. – №1 .- С.15-22.
10.Рожко В. Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХ ст. Історико – краєзнавчий нарис .- Луцьк : Медіа, 2002 .- С.280.
11.Рудницька Н. Становлення розвитку освіти на Волині ХІХ поч..ХХ ст..: дис..канд. іст. наук.:07.00.01 / Рудницька Н.В. – К., 2002 .- 261 с.
12.Сейко Н. Педагогічні та етносоціологіні засади розвитку польського шкільництва на Волині – Житомирщині у 1905 – 1935 рр.: дис.. канд..пед. наук: 13.00.01/ Інститут педагогіки АПН України .-К.,1999 .- 195 с.
13.Шостак І. Луцько – Житомирська дієцезія наприк. ХVІІІ – І пол. ХІХ ст. – Білий – Дунаєць; Остріг, 2005 .- 200 с.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721