ТИПИ МІЖМОВНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПТІВ ДОБРО-ЗЛО СУЧАСНИХ АРАБСЬКОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

О. А. Соловйова
Київський національний лінгвістичний університет,
м. Київ

У статті зроблено спробу встановити типи міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць на позначення концептів ДОБРО-ЗЛО сучасних арабської і української мов та обґрунтувати їхні опозиційні взаємозв’язки, які доповнюють свідчення щодо фразеологічного складу, що відображає особливості культурно-історичного досвіду народів.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, концепт, еквівалентність.
В статье предпринята попытка установить типы межъязыковых соотношений фразеологических единиц для обозначения концептов ДОБРО-ЗЛО современных арабского и украинского языков, а также обосновать их оппозиционные взаимосвязи, которые дополняют имеющиеся сведения о фразеологическом составе, отображающем особенности культурно-исторического опыта народов.
Ключевые слова: фразеологическая единица, концепт, эквивалентность.
The scientific paper is attempted to determine the types of interlingual correlation of phraseological units denoting concepts GOOD-EVIL on the basis of modern Arabic and Ukrainian and to base its opposition interconnections that supplemented available data about its phraseological structure that reflects the particular cultural and historical experience of nations.
Key words: phraseological unit, concept, equivalency.

Постановка наукової проблеми та її значення. Останні десятиліття відзначені появою лінгвістичних досліджень, спрямованих на вивчення національно-культурної специфіки мовних явищ. Вони дають нам об’єктивні дані, що дозволяють робити висновки про базові цінності мови, культуру якої ми вивчаємо (Н. Д. Арутюнова, Ю. Д. Апресян, А. Вежбицька, С. Г. Воркачьов, С. Е. Нікітіна, Ю. С. Степанов, А. Д. Шмельов та інші) [6, с. 39]. Фразеологія – це конденсований досвід соціуму (Алефіренко 1987; Баран 1997; Кодухов 1974; Кочерган 1999; Кунин 1972; Семчинський 1996; Телия 1981; Уфимцева 1986; Мирошниченко 2003) [6, с. 42].
Фразеологія як проміжний рівень перебуває на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів [3, с. 171]. У кожній мові є стійкі словосполучення, які в мовленні і за змістом, і за синтаксичною функцією рівнозначні слову. Національний колорит фразеологізмів спричиняє певні перекладацькі труднощі, що і є предметом пропонованого дослідження.
Фразеологічні одиниці (ФО) як вторинні одиниці репрезентують відхилення від традиційної структури та семантики вихідних словосполучень [8, с. 123].
Актуальність пропонованого дослідження зумовлена насамперед необхідністю зіставного вивчення поверхової та глибинної структур ФО з огляду на сьогоденну важливість когнітивних досліджень, експлікацію характеру дієвості людського фактору, соціальний підхід до матеріалу дослідження. У полілексемній гетерогенній структурі ФО постійно протиставляються узуальна форма – оказіональній, дослівний переклад – перекладу-коментарю, об’єктивна оцінка – суб’єктивній, вихідна структура – похідній, первинні одиниці – вторинним, нейтральна лексика – експресивно-емоційній, національний пласт – транснаціональному тощо [8, с. 59].
Розпізнання когнітивної важливості ФО із ключовою опозицією ДОБРО-ЗЛО в арабській і українській мовах є вельми актуальним для їх адекватного відтворення у мовах-трансляторах.
Методи дослідження: 1) компонентний аналіз використовується для опису структури значення лексичних одиниць лексико-семантичного поля «خَيْرٌ» و «شَرٌّ» в арабській мові і поля ДОБРО-ЗЛО в українській мові; 2) функціональний аналіз демонструє значимість використання лексем, що репрезентують концепти ДОБРО-ЗЛО в сучасних фразеологізмах та художніх текстах на прикладі зіставлюваних мов.
Мета нашого дослідження полягає у виявленні типів міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць на позначення концептів ДОБРО-ЗЛО сучасних арабської і української мов.
Об’єктом дослідження виступають арабські та українські фразеологічні одиниці (фраземи, паремії, парафрази, метафори) як мовні засоби бінарних концептів ДОБРО-ЗЛО в художній мовній картині світу.
Предметом дослідження у пропонованій статті є типи міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць на позначення концептів ДОБРО-ЗЛО сучасних арабської і української мов.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Фразеологічний склад є специфічною для кожної мови національно маркованою частиною лексикону. Постійно поповнюючись новими одиницями, фразеологічний склад відображає культурно-історичний досвід народу, а також особливості історичних законів розвитку мови. З огляду на значення фразеологізмів, розрізняють такі типи міжмовних співвідношень [4, с. 339]:
1) повна еквівалентність (фразеологізм однієї мови має ідентичний відповідник в іншій мові, тобто фразеологізми-відповідники за значенням, структурно-граматичною будовою, образною основою, функціонально-стилістичною та експресивно-емоційною конотацією повністю збігаються).
У таблиці 1 наведені приклади повних еквівалентів арабських та українських фразеологізмів на позначення концептів ДОБРО-ЗЛО:
Таблиця 1. Повні еквіваленти
Українська мова Арабська мова Значення фразеологізму
добрим ділом не кори; зробивши добро, не кайся (не дорікай, не давайся взнаки) سَوِّي زَيْنْ وذُبّ بالشّطَ спонукати кого-небудь не хвалитися своїми благодіяннями
хто добро творить, тому Бог відплатить إللي يعملْ لازم يَلقىَ за добро завжди воздасться
ласкаве слово вабить багатьох الإحسانْ يلجِمْ اللِّسانْ добре діло може знайти відгук в душах навіть тих людей, яких вважають поганими, недобрими
за добрим ділом знаходишся, лихе саме нав’яжеться أصلْ الشّرّ فَعَلْ الخيرْ застереження для тих, хто вважає, що за добро завжди платять добром
нема лиха без добра إنّ في الشّرّ خِيارًا коли із негативного явища можна отримати користь
залиши зло, і воно тебе залишить أُتركْ الشّرّ يَترُكَكْ закликає людей робити не погані, а добрі вчинки
хто сіятиме зло, гірко каятиметься إلِّلي يزرعَ الشّرّ يحصُدْ النّدامة зло породжує лише зло

2) неповна еквівалентність поділяється на такі підгрупи:
а) фразеологізми з однаковим значенням, але з різною образною основою (мотивацією): укр. за добро – добром, а за лихо – лихом; ніяке лихо до добра не доведе – ар. الخير بالخير و البادِي أكرم والشّرّ بالشّرّ والبادي أظلَم – добром за добро, і бедуїн виявить тобі повагу, а на зло бедуїн злом і відповість (палест., ірак., тун.);
б) фразеологізми, однакові за денотативно-сигніфікативним значенням, але різні за емоційно-оцінним компонентом [4, с. 340]: укр. випустити духа (джина) з пляшки – в одній з історій, які впродовж тисячі й однієї ночі Шахерезада розповідала перському цареві, – «Рибалка та Джин»/ араб. “الصياد و العفريت” – йшлося про те, як одного разу чоловік витягнув з моря пляшку. Коли зірвав ножем корок, із пляшки несподівано вийшов стовп диму, який перетворився на злого духа. Фразеологізм вживається у значенні загрозливої несподіванки, спричиненої необережністю. Араб. تقول الحكاية إنّ العفريت وعد الصياد أن يُغنيهُ إذا أخرجهُ ففعل و كان للصياد الغنى والثروة – вживається, коли говорять про дотримання обіцянки. У цих випадках при однаковості змісту й тотожності синтаксичної побудови частково еквівалентним є лексичне наповнення. Часткових еквівалентів порівняно небагато, тому що взагалі явище багатозначності менш характерне для фразеології.
Подібні фразеологізми, навіть однакові за структурою і лексичним наповненням, можуть мати в різних мовах неоднакове значення [4, с. 340]: укр. і Бога хвалимо і грішимо – араб. الخير والشّرّ بالمِوالاة – добро та зло завжди йдуть поруч (букв.: в дружбі) (йорд.). Вживається, щоб стимулювати людину взяти ініціативу у свої руки, не втрачати надію і у будь-якій ситуації шукати вихід.
Таблиця 2. Неповні еквіваленти
Українська мова Арабська мова Значення фразеологізму
про вовка промовка, а вовк тут, та й у хату الخيرْ عند مَطْرَاه يلتقي
букв. добро зустрічається зненацька та раптово про добру людину, яка зненацька прийшла в той момент, коли про неї говорили
взявся за гуж – не кажи, що не дуж إلّلي يَعمَلْ الخَيرَ يُكملَّهْ
букв. якщо робиш добро, закінчуй його заохотити того, хто став робити щось гарне, закінчити почате діло
хто добро творить, тому зло не вадить إبعِدْ عن الشّرّ وآرقُصْ لُهْ
букв. сторонись зла та затанцюй йому закликає людей робити , гарні вчинки
лихо на лихе й вийде الشّرّ للشّرِّ خُلِقَ
букв. зло для зла твориться жодний поганий вчинок не може бути виправданий добрими намірами
горбатого могила виправить في الشّرّ نَجَاةٌ حِبنَ لآ يُنجيكَ إحْسَانٌ
букв. у злі порятунок, коли не рятують тебе жодні добрі вчинки про людину, яка не здатна виправитися за допомогою добра
злий з лукавим водились, та двоє у яму звалились إنّ مَنْ لا يدفَعُ الظُّلمَ يَظْلِمُ
букв. хто не відштовхує несправедливість зі злом, сам творить зло заохотити людину протидіяти злу
чого (через що) зчинилася буча? أشرى الشّرّ صغارُهْ
букв. найлютіше зло – мале попередження від недооцінки якої-небудь, навіть найнезначнішої негативної події або дії

3) безеквівалентні (в одній мові є фразеологізм, в іншій – фразеологізму з таким значенням немає): араб. تِبعِدْ عن الشّرّ تَسلَمْ – будеш далеким від лихих вчинків, залишишся цілим і здоровим (ірак.).
За умови безеквівалентності можливі два типи співвідношень:
1) співвідношення фраземи в одній мові і слова в іншій. За такої еквівалентності зворот нерідко вирізняється образністю. Однак у багатьох випадках еквівалент-слово має достатньо високий рівень внутрішньої експресії, яка компенсує відсутність фразеологічного словосполучення того самого значення [4, с. 340-341]. Наприклад, українській фраземі кров холоне в жилах «моторошно, тривожно, страшно» відповідає декілька арабських слів із виразною внутрішньою формою – بِنوعٍ مُرعِبٍ، بِفظاعةٍ، أنا خائف، مُقلِقٌ، بِصورةٍ مُريعة. Пор. ще: укр. кирпата свашка «смерть» і араб. موتٌ، وفاةٌ، منيّةٌ، مَنونٌ، حِمامٌ، مَمَاتٌ.
2) співвідношення фраземи в одній мові і вільного сполучення в іншій [4, с. 341]. Наприклад: укр. каламутити воду – араб. غَرَسَ بذور الخصام (الإنقسام) بين … – сіяти розбрат між кимось, викликати ворожнечу.
Цінність безеквівалентної лексики (БЛ) полягає в її безмежному лінгвокультурному потенціалі. Н.Є. Миропольська зазначає, що неможливо уявити процес оволодіння мовою без паралельного засвоєння соціального і культурного надбання народу – носія мови. Мова і культура – два явища, зв’язок між якими опосередкований людиною – носієм даної мови, даної культури [2, с. 42].
Більш яскраво зв’язок між мовою і культурою виявляється у реаліях. Безеквівалентна лексика може також включати слова-реалії, які позначають, головним чином у текстах, предмети матеріальної культури, що виступають основними для номінативного значення слова [2, с. 43].
Явище безеквівалентності має багато спільних рис і з лакунарністю. Дослідники вважають, що БЛ – це лексична лакуна (у бінарному зіставленні з певною мовою). Мовна картина світу може мати різний вигляд. Вона створюється номінативними мовними засобами – лексемами, стійкими словосполученнями, фразеологізмами, а також значеннєвою відсутністю номінативних одиниць (лакунарністю). Про безеквівалентні лексичні одиниці можна говорити як про лексичні лакуни в міжмовному порівнянні, коли постає проблема трансформації [2, с. 44]. Але все-таки між цими поняттями існує істотна різниця: БЛ визначається у межах кількох (двох) мов, лакуни можуть бути в окремій мові через відсутність однослівної номінації певного поняття, наприклад, українські лексеми “вайкіт” і “шарга” (крик болю і тривоги) не мають антонімічного відповідника, хоч поняття у свідомості мовців існує.
Розглянувши концептуальні засади використання у лінгвістиці терміна “безеквівалентна лексика”, ми вважаємо, що безеквівалентна лексема – особлива одиниця, що відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, номінує такі явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. БЛ – це складник образності тексту, який несе емоційно-експресивний підтекст, пов’язаний з ідеоетнічним компонентом значення [6, с. 87]. БЛ слугує для номінації понять та реалій, не має точних лексичних відповідників у соціокультурних парадигмах інших мов, які порівнюються з вихідною [8, с. 157]. Наприклад: укр. відкопили варги із значенням «ображатися, гніватися» – араб. أبرز شفتيه – настовбурчувати губи із значенням «виражати ворожість».
Отже, повна міжмовна еквівалентність фразеологізмів є непоширеним явищем, при цьому чим віддаленіші мови, тим менше в них ідентичних фразеологічних відповідників.
Висновки. У запропонованій статті визначено типи міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць на позначення концептів ДОБРО-ЗЛО сучасних арабської і української мов. На основі проведеного нами стислого зіставного аналізу зазначених фразеологічних одиниць ми можемо зробити висновки, що наведені вище приклади підтверджують, що лексеми та фраземи, які відображені в концептах ДОБРО-ЗЛО, знайшли своє вираження у фразеології. Головні засоби виразності арабських і українських фразеологізмів, яких об’єднують концепти ДОБРО-ЗЛО в художній мовній картині світу, становлять такі стилістичні засоби: епітет (тавтологічний, уточнюючий та метафоричний), порівняння, метафора, парафраза. Синтаксичні засоби репрезентації досліджуваної опозиції подані різними синтаксичними одиницями: словосполученнями та різними структурно-семантичними типами простих та складних речень, конструкціями, які ускладнюють структуру речення (однорідними членами речення, зверненнями та ін.).
Таким чином, вивчення типів міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць дає нам можливість осмислити їхнє когнітивне навантаження, ретроспективне буття та сучасне функціонування. Семантичний континуум фразеологічних одиниць відображає становлення пласта національної специфіки фразеологізмів, образотворчу спроможність мови та її етимологічні витоки [8, с. 312].
Адекватність міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць, у свою чергу, об’єктивується глибоким когнітивним аналізом зазначених одиниць у мові оригіналу та цільової мови.
Серед перспектив наших подальших досліджень – дослідження національно-культурної специфіки семантики та засобів її вираження в концептуальної опозиції ДОБРО-ЗЛО на матеріалі арабської і української мов.

Література
1. Баранов Х. К. Арабско-русский словарь: Ок. 42000 слов. — 6-е изд., стереотип. /Х. К. Баранов. — М.: Изд. “Русский язык”, 1984. — 944с.
2. Кочерган М.П. До питання про безеквівалентну лексику і лакуни та способи їх компенсації // Проблеми зіставної семантики. Збірник статей за доповідями Міжнародної наукової конференції з проблем зіставної семантики 23-25 вересня 1999р./ Відп. ред. М.П.Кочерган. – К., 1999. – с. 42 – 45.
3. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К., 1999. – с.171 – 172.
4. Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 424с.
5. Лингвострановедческий словарь арабских паремий (с лексико-фразеологическими комментариями) / Е. В. Кухарева; Моск. гос. ин-т межд. отношений (ун-т), каф. языков стран Ближнего и Среднего Востока. — М.: МГИМО(У) МИД России, 2007. — 277с.
6. Попова З.Д., Стернин И.А. Лексическая система языка (внутренняя организация, категориальный аппарат и приемы изучения). – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. – 148с.
7. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. — К.: Наук. думка, 2008. – 1104с.
8. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: [навчальний посібник] / Віктор Дмитрович Ужченко, Дмитро Вікторович Ужченко. – К.: Знання, 2007. – 494 с.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

One thought on “ТИПИ МІЖМОВНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПТІВ ДОБРО-ЗЛО СУЧАСНИХ АРАБСЬКОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ МОВ


  1. Warning: Missing argument 5 for wsl_get_wp_user_custom_avatar() in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/wordpress-social-login/includes/services/wsl.user.avatar.php on line 28
    avatarstasyan999

    Дуже ґрунтовно викладений зміст статті.

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721