Семантичний аналіз сленгової лексики сучасної американської молоді

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Статтю присвячено дослідженню вживання сленгових одиниць, виявлених в романі Сесилі фон Зігесар “Gossip Girl. You know you love me. All I want is everything”, сучасною американською молоддю. Запропоновано класифікацію сленгу за семантичною ознакою, здійснено спробу опису особливостей його функціонування.

Ключові слова: сленг, сленгова одиниця, лексико-семантичне поле, мікрополе.

The article is devoted to the research on the use of slang units, discovered in Cecily von Ziegesar’s novel “Gossip Girl. You know you love me. All I want is everything”, by modern American teenagers. It was propounded the classification of slang according to semantic feature, the functional peculiarities are concerned.

Key words: slang, slang unit, lexico-semantic field, microfield.

Сьогодні сленг, з одного боку, став невід’ємною частиною соціальної  сфери  і,  з іншого, – одним  з головних та найбільш проблематичних об’єктів дослідження лексикології. Різні аспекти сленгу вивчалися такими дослідниками як Е. Партрідж, Т.Е. Захарченко, С.В. Пиркало, М.М. Маковський, Г.А. Судзіловський, В.А. Хомяков. Однак сленг розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першої половини XX ст.

Метою статті є дослідити вживання сленгових лексичних одиниць американською молоддю в сучасному суспільстві, спробувати класифікувати сленг за семантичною ознакою та описати особливості його функціонування в художній прозі.

Етимологія терміну “сленг” – одне з найбільш заплутаних та спірних питань в англійській лексикології. Труднощі розкриття походження цього терміну посилюються його багатозначністю та різним трактуванням його  авторами словників і спеціальними дослідженнями за останні роки. Найширше вживаються наступні визначення: сленг – це низька і вульгарна мова вулиці, перекручена лексика і нонсенс, жаргон ремесла або фаху [1, 183].

Важливим    кроком  у   вирішенні  цього  питання    було  визначення  І.В. Арнольд: “Сленг – це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст” [1, 183].

Зовсім інакше трактування запропонував Партрідж: “Сленг – це квінтесенція розмовної мови, що пов’язана з життєвими  зручностями,  а  не  з  науковими  законами,  граматичними  правилами  чи філософськими ідеями” [4, 4].

Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Судзіловський,  до найхарактерніших відмінних ознак сленгу він зараховує наступні:

  1. Сленг – це лексичне явище.
  2. Сленг – це нелітературна лексика.
  3. Сленг – лексика, яка виникає і вживається насамперед в усному мовленні.
  4. Сленг – це емоційно-забарвлена лексика.
  5. Сленг характеризується більш-менш яскраво вираженим фамільярним забарвленням.
  6. Фамільярне емоційне забарвлення відрізняється великою кількістю відтінків (жартівливий, іронічний, насмішкуватий, зневажливий, презирливий, грубий, вульгарний).
  7. В залежності від сфери вживання сленг поділяється на загальновідомий і загальновживаний та маловідомий і вузько вживаний.
  8. Сленгу характерна обмежена зрозумілість [2, 9-13].

Така кількість розходжень пояснюється в більшості випадках незрозумілістю цього терміну через його довільне та необґрунтоване трактування. Одні автори об’єднують під терміном сленг слова жаргону грабіжників, грубу лексику, професіоналізми, діалектизми та загальновживані експресивні слова розмовної лексики. Деякі автори відносять сюди взагалі всі неологізми [1, 266].

Етимологія терміну “сленг” є досить спірною і не була чітко встановленою жодним лінгвістом, який займався цим питанням. В англійській лексикології це поняття вкоренилось і почало широко розповсюджуватись приблизно на початку минулого століття. Найдоцільнішим в цьому плані є образний опис сленгу у відомій роботі Дж. Б. Гріноу та Дж. Л. Кіттріджа: “Сленг – мова-бродяга, яка скитається по околицям літературної мови і постійно намагається прокласти собі шлях в найвишуканіше суспільство”.

Молодіжний сленг вважається А.Н. Мороховським “суспільною забавкою, мовною грою, підпорядкованою принципам емоційної експресивності”. Для даного  виду сленгу характерне  вживання  емоційно-емфатичних  вигуків  (boy, damn it), слів-паразитів із широкою семантикою (and all, and stuff and crap, goddam thing), оцінних епітетів (terrific, phony, lousy), емфатичних підсилювачів (hell, heck) та цілого ряду вульгаризмів. Таким  чином, сучасний молодіжний сленг, виникаючи з потреб вербальної  самоідентифікації, посилення мовної виразності, значно розширює експресивну систему англійської мови [3, 116].

Іншою особливістю молодіжного сленгу є те, що він не залишається постійним. Зі  зміною одного модного  явища  іншим, старі  слова  забуваються й натомість приходять інші. Якщо в будь-якому іншому слензі слово може існувати протягом десятків років,  то в молодіжному, а отже й в студентському, слензі  лише за  минуле десятиліття  бурхливого світового прогресу з’явилася та  пішла в історію неймовірна кількість слів.

Відповідно до контексту, в якому вживаються сленгові лексичні одиниці, у нашому дослідженні здійснено поділ на такі лексико-семантичні поля: “Людина”, “Продукти матеріальної діяльності людини” та “Абстрактні поняття”. Кожне мікрополе складається із синонімічних рядів сленгізмів, які, позначаючи одне і те ж явище, відрізняються одне від одного відтінками значень. Мікрополе “Людина” є найбільшим, оскільки воно охоплює фізичні характеристики особи, її психологічні та фізіологічні стани, розумові здібності, вказує на належність людини до певної групи, професії. Наприклад: …and if she caught one of her girls acting like a loser, persistently calling in sick or doing poorly on the SATs, she would call in the shrinks, counselors… [5, 12]. Автор вживає дану сленгову одиницю, яка є скороченням від head-shrinker, що, відповідно до денотативного значення слова shrink, дослівно означає “мисливець, який висушує голови”. Даний сленгізм виявляє негативне та скептичне ставлення молоді до лікарів такого ґатунку.

Наступне мікрополе має назву “Продукти матеріальної діяльності” та налічує сленгові лексичні одиниці на позначення предметів щоденного вжитку студентами, таких як одяг, продукти харчування. Сленгові слова на позначення наркотичних речовин також відносяться до цієї групи і налічують в порівнянні з іншими підгрупами помітно більше одиниць. Така тенденція є наслідком культури і вихованості сучасної молоді та вседозволеності, яка панує в її кругах. Для прикладу: She holds onto it the whole time they’re talking and finally takes a little weeny bit off the tip of the slice [5, 20]. Вжитий сленг є перенесенням історичних даних щодо виготовлення хот-догів і означає хот-дог із сосискою, яка традиційно виготовлялась у Відні. Молодь використовує саме цей варіант для спрощення мовлення та швидшого донесення інформації.

Третє мікрополе, яке називається “Абстрактні поняття”, є також досить великим, оскільки в нього входять сленгізми, які позначають спілкування молоді й акти мовлення, розваги та вчинки підлітків. Наприклад: They would have cocktails at the Star Lounge in the Tribeca Star Hotel again, which always turned into sleepover parties… [5, 5]. В продемонстрованому прикладі сленгізм утворено за способом словоскладання і позначає традиційний спосіб розваг сучасних американських підлітків, розкриваючи культурні особливості нашого століття.

Отже, проведений аналіз сучасного американського сленгу доводить, що сленг – поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. До певної міри сленг можна вважати стихійною реакцією неприйняття або відторгнення кодифікованої мовної норми у ряді соціальних груп на рівні повсякденного спілкування. У живому, розмовному мовленні використання молодіжного сленгу в цілому  стимулюється: 1) бажанням молоді лишатись незрозумілою для оточуючих під час спілкування з друзями; 2) невдоволенням традиційними словами і виразами; 3) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним; 4) бажанням “правдивого, непідробного” спілкування; 5) бажанням досягти певного комічного ефекту.

Список використаної літератури:

1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык : [учебник для вузов] / И. В. Арнольд ; науч. ред. П. Е. Бухаркин. – [10-е изд.]. – М. : Флинта, 2010. – 384 с.

2. Судзиловский Г. А. Сленг – что это такое? / Г. А. Судзиловский. – Москва : Воениздат, 1973. – 182 с.

3. Тимошенко З. В. Стилистика английского языка : [учебник] / З. В. Тимошенко, А. Н. Мороховский, Н. И. Лихошерст – К. : Высшая школа, 1991. – 272 с.

4. Partridge E. Slang Today and Yesterday / Erik Partridge. – L. :  Routledge & Kegan Paul Ltd., 1979. – 476 p.

5. Von Ziegesar Cecily. Gossip Girl. You know YouLoveMe.All I want is everything [Електронний ресурс] / Cecily von Ziegesar. –UK: Little, Brown & Company, 2002. – 117 p. – Режим доступу до роману:

http://e-buks.weebly.com/uploads/6/4/3/3/6433110/u_know_u_love_me.pdf

 наук.  керівник – Крайчинська Галина Вацлавівна, к. філол.н., доцент, завідувач кафедри міжнародної мовної комунікації 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721