ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК ГОВОРІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПУ НАОЧНОСТІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Шемуда М. Г.
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Cковороди»

Стаття присвячена аналізу ефективності використання засобів наочності на різних етапах формування граматичних навичок говоріння англійською мовою з метою забезпечення глибокого розуміння, ґрунтовного осмислення та міцного засвоєння матеріалу, що вивчається. У статті наводяться приклади використання засобів наочності в процесі формування граматичних навичок говоріння англійською мовою.
Ключові слова: засоби наочності, граматичні навички, іншомовна граматична компетенція.
Статья рассматривает эффективность использования средств наглядности на разных этапах формирования грамматических навыков говорения английским языком. Выявлено, что адекватное использование наглядности на занятии способствует росту внимания, мотивации студентов глубокому пониманию изучаемого материала и корректному его использованию в собственной речи на иностранном языке. В статье приводятся примеры использования разнообразных средств наглядности в процессе формирования грамматических навыков говорения английским языком.
Ключевые слова: средства наглядности, грамматические навыки, иноязычная грамматическая компетенция.
The article is devoted to the usage of visual aids in grammatical skills’ formation. Adequate usage of visual aids in the process of grammatical skills’ formation increases students’ interest and attention, promotes their profound understanding. The examples of different visual aids’ usage in grammatical skills’ formation are also given.
Key words: visual aids, grammatical skills, foreign language grammar competence.

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що перед українською освітою у XXI сторіччі постало завдання забезпечити умови практичного оволодіння громадянами України хоча б однією іноземною мовою. Формування вмінь іншомовного спілкування передбачає зокрема оволодіння учнями граматичними навичками. Засвоєння граматичного матеріалу викликає багато труднощів, але одним із найбільш ефективних способів формування іншомовної граматичної компетенції можна вважати використання різноманітних засобів наочності.
В умовах безперервного розширення міжнародних контактів досягнення головної мети навчання іноземних мов – сформованості комунікативної компетенції – набуває особливого значення.
Мета статті – обґрунтувати важливість використання засобів наочності у процесі формування граматичних навичок говоріння англійською мовою.
Проблеми формування іншомовної граматичної компетенції студентів та використання наочності в навчанні іноземної мови знаходять своє відображення в наукових розвідках як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Так, Н. Скляренко вивчає можливості систематизації повторення іншомовного граматичного матеріалу в середній і старшій школі. О. Близнюк наголошував на ефективності використання картинної наочності в навчанні усного іншомовного мовлення. О. Васильєва висвітлювала проблему використання опорних схем у навчанні молодших школярів граматиці англійської мови. Серед досліджень вітчизняних науковців варто також звернути увагу на роботи С. Ніколаєвої, С. Лисенкової, С. Фандюшиної, Н. Фоміної та ін. Але, проведений аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема впровадження засобів наочності в процес навчання студентів граматиці англійської мови є недостатньо розробленою на теоретичному та методичному рівні.
Більшість студентів у вищих навчальних закладах продовжують вивчати іноземну мову в штучних умовах, як це відбувалось і в школі. Компенсувати відсутність мовного середовища дозволяє використання засобів наочності, яке забезпечує, як і при оволодінні рідною мовою, чуттєве сприймання. За допомогою наочності викладач може створити іншу дійсність безпосередньо в навчальній аудиторії, що підвищує вмотивованість навчання, забезпечує оптимальне засвоєння навчального матеріалу та його запам’ятовування, сприяє розвитку творчої уяви та мислення, стимулює мовленнєву діяльність [1; 6; 8].
Ступінь наочних образів уявлення може бути різним залежно від індивідуальних особливостей людини, рівня розвитку її пізнавальних здібностей і знань, а також від вихідних образів сприймання. Принцип наочності називають «золотим правилом дидактики» (Я. А. Коменський), за яким навчання має спиратися на всі органи відчуття. За індивідуальними особливостями сприйняття та пізнання розрізняють візуально, аудіально та кінестетично зорієнтованих учнів, тобто візуалів, аудіалів та кінестетиків.
Аудіали – це студенти, для яких слухова інформація має переважне значення, у них найкраще розвинута аудіальна модальність (тобто провідна сенсорна система). Перевагу зоровому сприйняттю інформації віддають візуали, і зорова модальність у них є провідною. Сприйняття світу через відчуття здійснюють кінестетики, які мають найкраще розвинуту кінестетичну модальність [3; 4; 7]. Демонструючи перевагу однієї модальності, студенти в той же час використовують усі інші, задіяти які дозволяє багато сенсорне навчання за рахунок застосування комплексу слухової, зорової і моторної наочності та їх комбінацій, інакше кажучи багаторецепторної наочності.
У навчанні різних аспектів мови та видів мовленнєвої діяльності використовується мовна (словесно-мовленнєва) та немовна (предметно-зображальна) наочність. До мовної наочності належить демонстрація іноземної мови як засобу спілкування й комунікативно-смислової функції кожного мовного явища у мовленні, лінгвістична схемна наочність (схеми, таблиці тощо) та демонстрація мовних явищ в ізольованому вигляді (фонеми, морфеми, слова, речення тощо). Немовна наочність охоплює всі способи й засоби пред’явлення і утворення немовних факторів навчальної або природної ситуації: природна, зображувальна (картинки, предмети, малюнки, відеофільми, кінофільми, комп’ютерні програми тощо) та дійова наочність (виконання та відтворення відповідних дій або діяльності), у якій формуються навички й розвиваються мовленнєві вміння [8].
Практика показує, що засвоєння граматичного матеріалу доцільно проводити на наступних етапах: 1) пред’явлення мовного зразка (через аналіз і синтез граматичного явища); 2) тренування; і 3) вживання в мовленні. Для кожного з етапів характерні відповідні їх цілям вправи. На I етапі засвоєння необхідно осмислити граматичне явище, з’ясувати його зміст, форму і вживання. Ознайомлення з новим навчальним матеріалом для продуктивного засвоєння здійснюється найчастішим в навчально-мовленнєвих ситуаціях. Необхідно створювати умови для демонстрації форми і конструкції як динамічної одиниці, що має певну функціонально-комунікативну роль у спілкуванні. На II етапі відбувається тренування граматичного матеріалу і формування граматичних мовленнєвих навичок. На III етапі здійснюється остаточне оформлення граматичних мовленнєвих умінь і навичок. Вправи на цьому етапі повинні мати, перш за все, комунікативну цінність.
У навчанні граматичного аспекту мовлення наочність використовується на всіх етапах формування граматичної навички. Оволодіти граматикою означає навчитись застосовувати відповідні правила на практиці. Володіння правилами передбачає практичну діяльність, оскільки лише через діяльність їх можна засвоїти. Опора на правила забезпечує безпомилкове мовлення, що дуже важливо в період формування навичок.
Тренування з метою формування граматичної навички з урахуванням принципу наочності відбувається через мовні, умовно-мовленнєні та мовленнєві вправи, які супроводжуються різними видами наочності: підстановчими таблицями, схемами та символами, схематичними або звичайними малюнками. У мовленнєвих вправах, які передбачають вирішення комунікативних завдань, вживання граматичного матеріалу стимулюється ситуацією, яка оснащується опорами граматичного характеру, що дозволяє керувати мовленнєвою поведінкою студентів.
Засоби наочності забезпечують активну працю викладача і студентів на етапах відпрацювання мовного матеріалу й впровадження його в мовлення. Для цих етапів варто використовувати дійову натуральну і мовну наочність. На відміну від зображальної наочності ці види при використанні активно сприяють закріпленню мовного матеріалу.
Нами на філологічному факультеті ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет імені Г. Сковороди» на практичних заняттях з «Практичної граматики» на 2 курсі наочність застосовується для пізнання граматичних явищ і практичного оволодіння навичками коректного вживання відповідних явищ в мовленні. На етапі презентації граматичного явища, яке представляється у ситуативно-зв’язному тексті, наочністю є текст і ситуація. Наприклад, при ознайомленні з таким граматичним явищем, як Complex Sentences with Subordinate Clauses of Unreal Condition, студентам пропонується такий текст:
If Red Riding Hood’s grandmother hadn’t been ill, a granddaughter wouldn’t have gone to visit her. If Red Riding Hood hadn’t been so kind, she wouldn’t have offered to visit her grandma. If Red Riding Hood had obeyed her mother, she would have gone straight to grandma’s house. If Red Riding Hood hadn’t spoken to wolf, he wouldn’t have known where she go. If Red Riding Hood had taken his advice, she would have got to house more quickly. If the wolf hadn’t been sounding like Red Riding Hood, grandma wouldn’t have invited him in. If the wolf wouldn’t have heard the sound of a gun, he would have eaten grandma. If the hunter hadn’t entered cottage, wolf wouldn’t have run away. If Red Riding Hood had done what her mother said, this would never have happened.
Пошук у тексті заданої форми граматичного явища являє собою мовну наочність, оскільки ця наочність наділена матеріально вираженими сигнальними ознаками, які виступають чуттєвою опорою при формуванні граматичних понять [6]. З метою усвідомлення граматичного явища в іноземній мові увага студентів концентрується на сигнальних ознаках, тобто на формі із залученням порівнянь та зіставлень з граматичним явищем у рідній мові, яке виконує ту ж саму функцію.
Осмислення нового граматичного явища відбувається за допомогою питань, які наштовхують студентів на проведення порівняння граматичного явища з аналогічним в рідній мові, дозволяють виявити збіги та розбіжності між вживанням граматичних явищ в рідній та іноземній мовах, що сприяє свідомому засвоєнню граматичного явища, а також дозволяє самостійно зробити висновки щодо функції та форми цього явища в іноземній мові й сформулювати правило. Інформація щодо розбіжностей і збігів у формі та функції граматичного явища в іноземній і рідній мовах систематизується, узагальнюється й фіксується в немовній зоровій наочності – схемі або таблиці. Мовна наочність може тут поєднуватись з немовною наочністю: розташування матеріалу на дошці і в зошитах, виділення явища, яке порівнюється розрядкою, підкресленням, кольором букв тощо [7]. Символічне зображення слів і словосполучень сприяє швидкому і міцному запам’ятовуванню досліджуваного матеріалу. Функціональне значення символу в навчанні граматиці і формуванні граматичних навичок полягає в тому, що він виступає засобом концентрації матеріалу.
Опорні схеми – це засоби, які є згустком найнеобхіднішої інформації. Вони дають змогу вибудувати систему певного блоку змісту, полегшуючи одночасно розуміння його структури і сприяючи логічному впорядкуванню засвоєного матеріалу. Поєднання слова вчителя з опорним сигналом, схемою, таблицею уже під час первинного сприйняття знань забезпечує логічну обробку, встановлення узагальнених зв’язків між новим і раніше вивченим матеріалом, своєрідну «упаковку» їх в якомога економнішу схему, кожний символ якої може слугувати сигналом для актуалізації великого обсягу навчального матеріалу, орієнтацією на закріплення основних знань і способів оперування ними. Як показує практика, використання опорних схем на різних етапах навчання формують уміння та навички узагальнення й систематизації знань, розвитку логічного мислення, критичного осмислення програмного матеріалу [5, с. 169].
Дослідження П. Гальперина в області формування розумових дій показали, що в процесі оволодіння розумовими діями (у тому числі граматичними) спочатку розгорнуте словесне формулювання піддається «згортанню», у результаті чого у свідомості фіксуються тільки опорні «віхи» засвоюваної дії. Без такого «згортання» первісне формулювання може так і не перейти у внутрішній план (знання). Отже, «згортання» правил доцільно здійснювати шляхом перекладу словесних формулювань у структурні формули. Так, наприклад, опис особистої форми дієслова в Present Contіnuous можна «згорнути» до формули:
Present Continuous = S + to be Ving,
де S – підмет, а V – основа інфінітива. Використання формул дозволяє наочно провести узагальнення матеріалу [7, с. 115].
Як показує досвід у процесі навчання іноземним мовам, використання символів та структурних формул полегшує учням як засвоєння, так і запам’ятовування граматичних явищ, тому що дозволяє наочніше представити їхні компоненти. Використання опорних схем не виключає, а припускає активну розумову діяльність учнів, в основі якої лежить єдність аналітичної і синтетичної форм мислення. Подібного роду символічні наочності допомагають дитині досить швидко згадати заучені фрази, невеликі речення та мовні кліше, що, в свою чергу, сприяють формуванню граматичних навичок та їхньому активному використанню у мовленні.
Наведемо ще один приклад формування граматичних навичок говоріння англійською мовою на основі принципу наочності. Так, при роботі над вправами на розуміння й використання модального дієслова should з перфектним інфінітивом (підручник Fuchs, Bonner “Focus on Grammar”) студенти складають власні речення з цим модальним дієсловом за зразком, описуючи жанровий малюнок «What a Mess!». Ми виявили, що на ознайомчому етапі 96% студентів розуміють значення «advisability in the past» модального дієслова should, спираючись на зображальну наочність.
І головне, що ми визначили за мовною поведінкою студентів 2 курсу, – і дійова, і мовна наочність були для студентів опорою і стимулятором усного мовлення. 13% студентів, які завжди відмовчуються, починають реагувати і складати більш складні речення, міні-діалоги.
У роботі зазначено, що наочність не на всіх студентів впливає однаково: для 63-64% студентів наочність служить основою в розумінні сприйнятого на слух матеріалу; для 78-79% студентів наочність забезпечує правильне осмислення на етапі ознайомлення; тільки для 43-44% студентів наочність створює умови для практичного використання навчального матеріалу, який підлягає засвоєнню.
Можемо зробити такі висновки. Наочність – один із принципів навчання, що передбачає вивчення матеріалу на основі живого й безпосереднього сприймання навчальних явищ, навчального процесу, засобів дії або їхніх зображень, які студенти за планом мають засвоювати.
Наочність є важливою складовою навчального процесу, незалежно від вікових рівнів студентів. На кожному етапі формування іншомовної компетенції студентів слід застосовувати наочність певного виду у відповідності до поставлених завдань та дидактичних цілей. Наочність не може бути єдиним навчаючим засобом, ефективність її застосування в комплексі з іншими засобами навчання значно підвищується.

Список літератури:
1. Бим И. Л. Теория и практика обучения иностранному языку в средней школе: Проблемы и перспективы: [учеб. пособие для студентов пед. институтов] / И. Л. Бим. – М. : Просвещение, 1988. – 256 с.
2. Гальперин П. Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка / П. Я. Гальперин. – М. : Просвещение, 1985. – 230 с.
3. Гвоздева Н. В. Индивидуальные особенности восприятия и познания при изучении иностранных языков / Н. В. Гвоздева, Г. В. Сороковых // Иностранные языки в школе, 1999. – № 5. – С. 73-79.
4. Горошко Е. И. Функциональная ассиметрия мозга, язык, пол: Аналитический обзор: монография / Горошко Е. И. – M. : ИНТЕК, 2005. – 280 с.
5. Калмыкова З. И. Продуктивное мышление как основа обучаемости / З. И. Калмыкова. – М. : Педагогика, 1981. – 200 с.
6. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підручник. – [вид. 2-е, випр. і перероб.]. / кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – К. : Ленвіт, 2002. – 328 с.
7. Сиротюк А. Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое обучение / Сиротюк А. Л. – М. : Сфера, 2003. – 288 с.
8. Щукин А. Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика: Учебное пособие для преподавателей и студентов / А. Н. Щукин. – М. : Филоматис, 2004. – 416 с.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721