МЕТАФОРИЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ДИСКУРСУ В МОВІ ЗМІ ХХІ СТ. : АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

О. А. Ільченко
Академія внутрішніх військ МВС України
м. Харків

У статті проаналізовано метафоричні словосполучення економічного дискурсу сучасних ЗМІ в аксіологічному річищі, що зумовлено характерною рисою мови ЗМІ – соціальною оцінністю, якій підпорядковується принцип добору мовленнєвих засобів у журналістських текстах.
Ключові слова: метафоричні словосполучення, економічний дискурс, мова ЗМІ, аксіологія, соціальна оцінність.
В статье анализируются метафорические словосочетания экономического дискурса современных СМИ в аксиологическом аспекте, что обусловлено свойством языка СМИ – социальной оценочностью, которой подчиняется принцип выбора речевых средств, что используются для оформления журналистских текстов.
Ключевые слова: метафорические словосочетания, экономический дискурс, язык СМИ, аксиология, социальная оценочность.
In this article analysis of the metaphoric word combination in the economic discourse in the langue mass media in axiology aspect, which conditioned is characteristic the langue mass media – social appreciate, what subordinate principal selection speech means in media texts.
Key words: metaphoric word combination, economic discourse, the langue mass media, axiology, social appreciate.


Останні роки (початок ХХІ ст.) відзначаються значними зрушеннями в політичній, економічній, соціальній та інших сферах життя українського суспільства, що відображаються в мові. Відбулися значні зміни й у розвитку сучасного мовознавства, яке в ХХІ ст. увійшло з новою науковою парадигмою: практично досконале вивчення проблем синтактики й семантики спричинило необхідність глибокого дослідження прагматики [3, с. 1]. Актуальність розвідок у цьому напрямі зумовлена необхідністю опрацювання окремих відгалужень прагмалінгвістики, до яких належить аксіологічна прагмалінгвістика, виокремлена Т. Космедою [3]. Названа дослідниця наголошує, що «оцінка – “найяскравіший представник прагматичного значення” (Н. Арутюнова). Якщо існує семантична парадигматика оцінки (), її граматична парадигматика (), то повинна існувати і прагматична парадигматика оцінки, реалізація якої відбувається у межах аксіологічної прагмалінгвістики» [3, с. 24].
Одним із важливих питань аксіології є проблема структурної характеристики категорії оцінки. Основними елементами структури оцінки називають такі: суб’єкт оцінки (індивід, соціум, частина соціуму), об’єкт оцінки (предмет, явище, особа дійсності), власне оцінка (оцінний предикат); до факультативних елементів відносять такі: оцінна шкала (порівняння зі стандартом), оцінний стереотип (еталон, зразок норми), підґрунтя оцінки (критерій, мотив оцінки) [7, с. 4].
Необхідною умовою здійснення оцінки є існування цінності. «Оцінка – це така думка про предмет, яка виражає його характеристику з огляду на категорії цінності, а цінність – це будь-який предмет певного зацікавлення, бажання, прагнення тощо» [3, с. 4].
У проекції на мову ЗМІ оцінність набуває рис соціальності, втрачаючи індивідуальний характер (див. про це [10, с. 10]). Це зумовлено тим, що журналіст – представник, «захисник інтересів і цінностей тих чи тих соціальних груп» [2, с. 396-397]. Тож «аксіологічна діяльність журналіста укладається в оцінки тієї чи тієї соціальної групи» [2, с. 397]. Соціальна оцінність – «одна з основних стильових рис газетно-публіцистичного стилю, зумовлена не тільки інформативним, а й – переважно – впливовим характером публіцистичного мовлення» [2, с. 396]. Положення про те, що соціальна оцінність є головним принципом мовної організації ЗМІ, було закладено в працях Г. Солганика (див.: [9; 10]). Дослідник писав: «В інших функціональних стилях проблема оцінності не має такого значення і такої гостроти, як у публіцистиці» [10, с. 10]. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. були зроблені спроби переосмислити цей принцип, які ґрунтувалися на недооцінці впливу екстралінгвальних факторів на лінгвістичні характеристики текстів [2, с. 396]. Г. Солганик слушно зазначив, що «зміна ідеологічної парадигми не скасувала принципу соціальної оцінності» (цит. за [2, с. 396]). Цей принцип випливає з особливостей публіцистичного підходу до викладу матеріалу. Такий ракурс дослідження мовних засобів ЗМІ не втратив своєї актуальності: молоді вчені продовжують активно працювати в цьому напрямі (див. праці: [1; 4; 5; 8] та ін.).
Категорія оцінки найбільш послідовно виявляється в лексиці (див. про це: [3, с. 24; 7, с. 4]). Актуальності в цьому разі набуває дослідження метафори, оскільки «метафорична модель має прагматичний потенціал. Його реалізація здійснюється насамперед за рахунок закріпленої за моделлю оцінки» [4, с. 64]. Метафора є яскравим засобом соціальної оцінності, що функціонує з метою надати певної оцінки суспільним процесам і явищам. Яскраві метафоричні образи надають текстам ЗМІ живості, своєрідності, роблять його цікавим для адресата, дають змогу точно передавати думку, почуття, авторське бачення світу [8, с. 12]. Наприклад: Жнивний корабель Чорнобаївщини врізався в ціновий айсберг (Молодь України, № 89, 2002); Горілчані витребеньки. Купуючи горілку преміум-класу, споживач віддає «за імідж» від 200 % її собівартості (Контракти, № 41, 2006); Інфляційні загрози. Помірне зміцнення гривні допоможе втриматися на плаву (Закон і бізнес, № 15, 2010).
Завдячуючи відповідному набору властивостей, метафоричність набула статусу важливої ознаки економічного дискурсу (далі – ЕД) ЗМІ, що спричинило необхідність уживання особливого виду метафоричної одиниці – економічної метафори. Під економічною метафорою розуміємо метафору, що є мовним засобом впливу з метою формування в реципієнта (найчастіше в суспільства загалом) або позитивної, або негативної думки про те чи інше економічне явище (експорт, імпорт, інфляцію, іпотеку тощо). Оскільки, за свідченням Г. Солганика, «публіцистична метафора реалізується на порівняно невеликому контексті, часто в межах словосполучення» [10, с. 15], маємо підстави виокремити поняття «економічне метафоричне словосполучення». Під цим поняттям розуміємо метафоричні словосполучення, що функціонують у ЕД із характеризувальною метою.
Мета цієї статті – проаналізувати метафоричні словосполучення ЕД (економічні метафоричні словосполучення), що продукуються в сучасній мові ЗМІ, у річищі аксіології, а саме крізь призму соціальної оцінності.
Джерельною базою послугували матеріали друкованих, телевізійних і електронних ЗМІ за період 2000 – 2012 рр. До аналізу було залучено понад 2000 метафоричних словосполучень (близько половини з них репрезентують саме аналізований у цій розвідці ЕД).
Надзвичайна важливість соціальної оцінності для мови ЗМІ, зумовила формування й функціонування багатого й різноманітного репертуару оцінних засобів. Принцип соціальної оцінності реалізується в доборі мовних засобів з оцінним забарвленням, а також – у набутих одиницями мови соціально-оцінних якостей. Г. Солганик стверджує: «Газета не лише добирає з мови соціально-оцінні засоби, але й сама “виробляє” їх» [10, с. 11]. В іншій праці цей же дослідник розрізняє експліцитну й імпліцитну оцінність: до експліцитнооцінних він відносить слова, оцінність яких уходить у семантичну структуру слова, що зберігають оцінне забарвлення поза контекстом; до імпліцитнооцінних – оцінність яких простежується лише у відповідних умовах контексту [9, с. 35]. Так, до експліцитно оцінних слів можемо віднести зокрема такі, як-от: монстр, пастка, зашморг, що є компонентами таких економічних метафоричних словосполучень ЗМІ: Енергетичний монстр шкірить зуби (Нація і держава, № 3, 2007); Інтелект – у фінансовій пастці (Демократична Україна, № 131, 2007); Вигідне кредитування чи фінансовий зашморг (Демократична Україна, № 12, 2009).
Імпліцитна оцінність більш складна, багатогранна, непередбачувана. Слова, що набувають оцінності в результаті функціонування в мові ЗМІ, несуть неоднозначне оцінне значення. Оцінки в цьому разі набувають яскравої характеризувальної палітри, що не вписується в традиційну диференціацію позитивне / негативне. Про це йдеться й у праці «Метафора в мові й тексті»: «Зв’язок метафори і оцінки “добре / погано” зовсім не однозначний» [6, с. 52]. Наприклад: … Проти волі цієї місцевої ради більше 200 га дуже дорогої землі були відчужені обласною адміністрацією, а потім продані нею на нібито «прозорому» аукціоні (Комуніст, № 20, 2006). У цьому прикладі негативно-іронічне ставлення підкреслює слово нібито та лапки, що є графічним засобом вираження відповідної оцінки.
Дії принципу соціальної оцінності підпорядковується впровадження в мову ЗМІ слів, що репрезентують зокрема такі види дискурсу, як-от: медичний – Діагноз: гостра бюджетна недостатність (Дзеркало тижня, № 9, 2000); Податок на хворобу. З січня ми станемо на 9 % бідніші, якщо пільгу з ПДВ на ліки все-таки скасують (Дзеркало тижня, № 28, 2003); Лубни: «бензинова лихоманка» (Самостійна Україна, Ч. 39, 2004); Ерозія місцевої економіки триває, руйнівні процеси прискорюються й поглиблюються (Комуніст, № 4, 2006); військовий – Горілчані війни. Епізод ІІ: атака на Nemiroff (Галицькі контракти, № 26, 2002); Простір для антиінфляційної атаки (Урядовий кур’єр, № 32, 2008); Росія продовжує «бойові дії» проти українських сирів. У Москві Росспоживнагляд продовжує вилучати з обігу українські сири (http://www expres.ua, 11.03.2012, 20:32); аграрний – Тінь аграрної країни. Навіть перспектива експорту продукції в країні Євросоюзу не надихає вітчизняних харчовиків на впровадження високих стандартів якості (Коментарі, № 31 – 32, 2009); Надої з держави. Дотації, відшкодування податків і маніпуляції із землею залишаються трьома основними джерелами неформального збагачення сільгоспвиробників (Коментарі, №34, 2009); Кишенькові сотки. Держслужбовець брав хабарі землею (Закон і бізнес, №16, 2010). Слова-компоненти метафоричних словосполучень, що репрезентують зокрема названі види дискурсу, набувають нових переносних, контекстуально залежних значень. Такі економічні метафоричні словосполучення не залишаються поза увагою реципієнтів, оскільки вони інформаційно місткі й одночасно яскраві, експресивні й здатні виразити відповідну характеристику.
Імпліцитна оцінка здатна базуватися на протиставленні своє / чуже – Нам «імплантують» чуже м’ясо. Обіцяні урядом «доступні м’ясопродукти» можуть виявитися не такими дешевими, але вони боляче вдарять у спину нашому тваринницькому сектору (Україна молода № 76, 2008). Привертає увагу паронімічність слів імпортувати й імплантувати і їх синомічність у цьому разі. Слово імплантувати вжите в значенні імпортувати з пейоративною семантикою, що не властива ні першому, ні другому нейтрально забарвленому слову.
Отже, для мови ЗМІ важливими побудниками мовленнєвої діяльності є соціальна оцінність. Дія принципу соціальної оцінності зумовлює добір лексичних розрядів, що репрезентують ЕД, тобто визначає лексичну систему названого виду дискурсу ЗМІ. Лексична система мови ЗМІ має відкритий характер, відносна постійність може бути визначена лише для певного періоду, чим зумовлена постійна необхідність (актуальність) її вивчення, а отже, й перспектива подальших досліджень. Тож, здійснений аналіз економічних метафоричних словосполучень у аксіологічному аспекті репрезентує синхронний зріз дослідження лексики ЗМІ початку ХХІ ст.

Список літератури
1. Гнітецька М. М. Метафора як засіб вираження оцінності в сучасному публіцистичному тексті / М. М. Гнітецька // Сучасні напрями досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов : [зб. наук. пр.]. – 2011. – С. 86-87.
2. Дускаева Л. Р. Социальная оценочность (газетной речи) / Л. Р. Дускаева // Стилистический энциклопедический словарь русского языка / [под ред. М. Н. Кожиной]. – М. : Флинта : Наука, 2003. – С. 396-397.
3. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики : засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова»; 10.02.02 «Російська мова» / Т. А. Космеда. – Харків, 2001. – 32 с.
4. Кудрявцева Л. О. Сучасні аспекти дослідження мас-медійного дискурсу : експресія – вплив – маніпуляція / Л. О. Кудрявцева, Л. П. Дядечко, О. М. Дорофєєва, І. О. Філатенко, Г. А. Черненко // Мовознавство. – 2005. – № 1. – С. 58-66.
5. Лавренчук Т. П. Стилістичні особливості публіцистичного стилю / Т. П. Лавренчук // Сучасні напрями досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов : [зб. наук. пр.]. – 2011. – С. 180-182.
6. Метафора в языке и тексте / [под ред. В. Н. Телия]. – М. : Наука, 1988. – 176 с.
7. Нагель В. В. Оцінні найменування осіб в українській мові кінця ХХ – початку ХХІ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01. «Українська мова» / В. В. Нагель. – Дніпропетровськ, 2008. – 20 с.
8. Онищенко І. В. Категорія оцінки та засоби її вираження в публіцистичних та інформаційних текстах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01. «Українська мова» / І. В. Онищенко. – Дніпропетровськ, 2005. – 20 с.
9. Солганик Г. Я. Лексика газеты (функциональный аспект) : [учебное пособие для вузов по спец. «Журналистика»] / Г. Я. Солганик. – М. : Высш. школа, 1981. – 112 с.
10. Солганик Г. Я. Общие особенности языка газеты / Г. Я. Солганик // Язык и стиль средств массовой информации и пропаганды. Печать. Радио. Телевидение. Документальное кино / [под ред. Д. Э. Розенталя]. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – С. 5-23.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721