ЛІНГВІСТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ РОДУ ТА ЧИСЛА РУМУНСЬКОЇ МОВИ НА ЗАСАДАХ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Л. В. Вікторова
Національна академія Служби безпеки України

Стаття присвячена питанням методики викладання граматичного матеріалу румунської мови у вищій школі. Розглядаються лінгвістичні основи вивчення категорії роду та числа на засадах функціонального підходу. Методика застосування функціонального підходу до засвоєння системи румунської мови стосовно роду та числа передбачає їх розгляд у єдності значень, форм і функцій.
Ключові слова: методичні засади, іноземна мова, морфологічна система, граматичні категорії числа та роду.
Статья посвящена вопросам методики преподавания грамматического материала румынского языка в высшей школе. Рассматриваются лингвистические основы функционального изучения категории рода и числа. Методика использования функционального подхода к изучению системы румынского языка предполагает рассмотрение в единстве значений, форм и функций категорий рода и числа.
Ключевые слова: методические подходы, иностранный язык, морфологическая система, грамматическая категория числа и рода.
The article highlights the problems of the methodology of teaching grammar material of the Romanian language in higher educational establishment. Considered linguistic basis of functional study of the category of gender and number. The methodology of using the functional approach to the study of the case system presupposes their consideration in the unity of its meanings, forms and functions.
Key words: methodical principles, foreign language, grammatical categories, number, gender.

Процес формування граматичних знань і вмінь курсантів вищих військових навчальних закладів має ґрунтуватися на загальнотеоретичних засадах. Тому під час розробки методики вивчення категорії роду та числа на функціональній основі, орієнтуючись на специфіку та суть функціонального підходу, потрібно визначити насамперед ті важливі та необхідні поняття, що є основоположними.
Мета статті – дослідження та аналіз граматичних категорій роду та числа румунської мови, вивчення особливостей їхньої репрезентації і з’ясування диференційних і кваліфікаційних категорійних ознак.
Дослідження особливостей виникнення та розвитку назв граматичних категорій числа та роду в румунському мовознавстві належить до однієї з важливих проблем та зумовлене загальною тенденцією лінгвістичних пошуків вивчення мовних явищ романських мов. Значний внесок у розв’язання цієї проблеми зробили відомі лінгвісти різних наукових напрямів (С. Семчинський,
М. Сухачьов, Т. Рєпіна, Б. Нарумов), що створило міцне підґрунтя для подальшого її дослідження
Граматичне поняття роду знайшло своє термінологічне оформлення ще в античності. Класифікуючи граматичну категорію роду, Аристотель у «Поетиці» називає три роди : άρρην (чоловічий), θήλυς (жіночий), τό μεταξύ (середній, тобто те, що знаходиться посередині). Відомий грецький граматист Діонісій Фракійський, запозичивши терміни-назви для чоловічого та жіночого роду в Аристотеля, термін для середнього роду замінив на ουδέτερον «як такий, що ані один, ані інший». М. Варрон звернув увагу на природну близькість між чоловічим та жіночим родом та протиставлення їм середнього роду, а також наголосив на неможливість слів-предметів природного стану бути середнього роду. Варрон пропонував для позначення назв граматичної категорії роду терміни virile (чоловічий), muliebre (жіночий), neutrum (середній). Ці терміни є семантичними кальками грецьких термінів Діонісія, однак, у нього також зустрічаємо терміни mas (чоловік), femina (жінка), neutrum (середнє). На думку В. Каракулакова вклад Варрона у становлення відомих нам класичних термінів masculinum, femininum, neutrum є значний, бо для їх ствердження використано корені першого варіанта та граматичне оформлення другого варіанта [2, с. 86]. Прісціан розглядає вчення про рід у зіставленні термінології грецьких та римських джерел. Він трактує про два первісні роди імен: чоловічий та жіночий. Спільний (commune) і середній рід розпізнаються за якістю слова більше, ніж за природою. Спільний рід набуває значення то чоловічого, то жіночого, а середній є ні чоловічого, ні жіночого роду, бо стосується якості самого слова. Сумісний (promiscuum) рід об’єднує тварин обох статей [3, с. 30].
Заслугою римської граматичної науки для сучасної лінгвістичної термінології є розвиток вчення про роди, про зв’язок значення роду з категоріями живих та неживих істот. Грецькі учені дали початок цим термінам і самому поняттю граматичного роду, а римляни уже детально охарактеризували його як граматичну категорію.
Категорія роду в румунській мові, як і в інших мовах, є лексико-граматичною, тобто вона одночасно належить як до лексики, так і до граматики. Лексичний компонент категорії роду складають іменники, що позначають істот, саме вони відображають розподіл істот в природі на чоловічу та жіночу біологічну стать. В іменників, які позначають неістот, це граматична категорія, котра, крім закінчення, виявляється в узгодженні з іншими частинами мови (прикметником, прислівником).
Для розрізнення істот за біологічною статтю румунська мова використовує універсальні способи (прийоми) : або різні слова для кожної біологічної статі (bǎiat хлопчик/ fetiţǎ дівчинка; cocoş півень/ gǎinǎ курка), або ж форми, утворені від форм протилежного роду, – в румунській мові найчастіше жіночий від чоловічого (român румун/ româncǎ румунка, lup вовк / lupoaicǎ вовчиця), рідше чоловічий від жіночого (raţǎ качка/ rǎţoi селезень, curcǎ індичка/ curcan індик). Деякі лексеми мають лише одну форму для позначення істот обох родів (elefant m, f слон, cǎmilǎ m, f верблюд). Слова останнього типу називають іменниками спільного (общего) роду (substantive epicene). Для деяких із них ив розмовній мові утворюються нові пари, але вони, як правило, набувають інші відтінки значення і переважно переносного значення : (maimúţǎ) – maimuţói велика мавпа; перен. блюзнір(рос. кривляка); (vulpe) – vulpói флк. лис; перен. хитрун.
При позначенні професійної діяльності найчастіше румунська мова використовує суфіксальний спосіб розмежування людей за їх приналежністю до жіночого чи чоловічого роду ( autor, autoare – автор, авторка; doctor, doctoriţǎ – лікар, лікарка).
В цьому питанні важливим є наступний момент. Автори академічної граматики називають суфікси за допомогою яких від форм чоловічого роду утворюються іменники на позначкння істот жіночого роду : -ǎ, -cǎ, -iţǎ, -toare та ін. Наприклад : elev, elevǎ учень, учениця; şcolar, şcolǎriţǎ школяр, школярка; prinţ, prinţesǎ принц, принцеса; bucǎtar, bucǎtǎreasǎ кухар, кухарка. Спосіб утворення лексеми жіночого роду типу elevǎ класифікується ними як суфіксальний [4; 5].
Проте, якщо звернутися до словників, то виявляється, що слова на -ǎ подаються в одній словниковій статті разом з іменниками чоловічого роду (elev, -ǎ), враховуючи (за виключенням деяких винятків) фонетичне чергування (rob, roabǎ раб, рабиня; hoţ, hoaţǎ злодій, злодійка). Це стосується і слів на -toare (învǎţǎtor, -toare вчитель, вчителька) [6, с. 345]. Напевно, упорядники словників сприймають -ǎ та -е як закінчення, що дозволяє розмежування лексем, утворених за допомогою -ǎ, -toare, та лексем, які утворюють жіночий рід іншим способом, що розміщені ними в інших словникових статтях. Таким чином, спостерігаються певні розбіжності в освітленні матеріалу академічною граматикою і словниками, у зв’язку з чим виникає питання про статус цих словотворчих елементів.
Це проблема вирішується порівняно легко, якщо підійти до її вирішення із позиції системи мови. Як в іменниках на позначення неістот (casǎ будинок, semǎnǎtoare сівалка), так і на позначення істот (elevǎ учениця, învǎţǎtoare вчителька) компоненти -ǎ, -е (останній в складі суфікса) являють собою морфеми. Але в іменниках на позначення істот формальне протиставлення ø / -ǎ, -е має семантичну основу у вигляді опозиції людей за біологічною статтю, тоді як в іменниках на позначення неістот ця основа відсутня: за кожним іменником в системі мови закріплений певний граматичний рід.
Тобто, в іменниках на позначення неістот -ǎ, -е – це закінчення, а в іменниках на позначення істот жіночого роду ми маємо справу, як це зазначається в академічній граматиці, з суфіксом. У даному випадку, таким чином, спостерігається явище граматичної омонімії. Вживання слів типу elev, -ǎ; învǎţǎtor, -toare в одній словниковій статті, що не відповідає системному статусу цих морфем, може вважатися прийомом, що має на меті зменшення об’єму словника. З позиції теоретичної граматики, було б доцільніше в усіх випадках розміщувати лексеми на позначення людей різної статі, незалежно від способу їх утворення, в різні словникові статті.
Досліджуючи іменник румунської мови з точки зору організації (конфігурації) його системи відносно граматичних родів необхідно порівняти декілька іменників: casǎ будинок, basma хустинка, pom плодове дерево, drum шлях, дорога, codru ліс, timbru марка. Зрозуміло, що перші два іменники за характерним закінченням віднесемо до іменників жіночого роду. Визначити ж рід чотирьох останніх іменників лише за їх формою не є можливим, оскільки крім жіночого є ще чоловічий та середній роди. Для цього маємо вийти за межі граматичної категорії роду і звернутися до іншої граматичної категорії іменника – категорії числа. Граматичний характер категорії числа визначає об’єктивно існуюче протиставлення предметів за кількісною ознакою (один/не один), яка складає понятійну основу розподілу однини та множини, і виявляється в зміні форми слова. Іншими словами, потрібно знати спосіб утворення форми множини кожного з цих іменників : pom, -і m; codru, -і m; drum, -uri n; timbru, -e n.
Категорія граматичного роду в румунській мові невід’ємно поєдналася з граматичною категорією числа, що як протиставлення одиничності і множинності предметів належить до понять, які формувалися ще на ранніх етапах розвитку античної граматичної думки. У давніх грецьких і слов’янських граматиках згадувалося про три числа : однину, двоїну та множину. Термін для позначення граматичної категорії числа, а також терміни ένικός (однина), δυϊκός (двоїна) та πληθυντικός (множина) вперше зустрічаються у Діонісія Фракійського. Він числом називає ознаку слова, котра показує різницю в кількості. У римського граматиста Прісціана числом називається така форма слова, яка може розрізняти кількість. Він вчить, що у латинській мові є однина (singularis) та множина (pluralis), а двоїни (dualis) немає [3].
Більшість дослідників румунської мови вважають доречним термін (neutru < лат. neutrum ні той ні інший), враховуючи чіткість морфологічних показників віднесеності іменника до того чи іншого роду, тобто в плані парадигматики системи (підсистеми граматичних родів). Але деякі дослідники румунської мови не погоджуються з цим терміном і притримуються назви «подвійний рід» (рос. обоюдный) – genum ambigen і той і інший (тобто і чоловічий і жіночий одночасно при зміні слова за числами). Ці вчені наголошують на погоджувальних характеристиках іменників даного типу та їх співвіднесеності зі службовими словами та морфемами в однині за чоловічим, а в множині за жіночим родом, тобто враховують в першу чергу їх синтагматику; порівняймо: drum bun – drumuri bune; drumul cel bun – drumurile cele bune.
На нашу думку, розбіжності в даному випадку носять суто термінологічний характер. Вони свідчать про те, що дослідники обирають різний ракурс спостереження і оцінки мовних фактів. З точки зору парадигматики (організації системи) це середній рід (не жіночий і не чоловічий); з точки зору синтагматики (поєднаності з іншими словами і морфемами) – це подвійний рід. Ми ж приймаємо термін «середній рід», по-перше, тому, що надаємо перевагу при розгляді частин мови перш за все їх парадигматичній характеристиці, і, по-друге, дотримуючись традиції щодо його визначення румунськими граматиками. Але потрібно враховувати, що румунський середній рід (не чоловічий і не жіночий, але одночасно і той і інший) принципово відрізняється від українського середнього роду (не чоловічого і не жіночого, але не того і не іншого одночасно).
Особливе місце в системі румунського іменника, що стосується категорії роду, займають іменники, які мають в однині закінчення -е, яке відноситься до всіх трьох родів (perete m – стіна; carte f – книга; nume n – ім’я). В зазначених словах рід також визначається за формою множини, проте межа між родами за чіткістю морфологічного показника є іншою, і відповідно, конфігурація підсистеми відрізняється від попередньої. Розподіл слів за родом можливий лише в разі співставлення на синтагматичному рівні, тобто за способом оформлення артиклем (детермінантом) і за узгодженням з прикметником в однині та множині : un perete (peretele) înalt; pereţi (pereţii) înalţi; o carte (cartea) interesantǎ; cǎrţі (cǎrţіle) interesante.
Отже, можемо зробити висновок, що лінгвістичну основу функціонального підходу до вивчення категорії роду та числа в курсі румунської мови у вищій школі складають взаємопов’язані поняття (в граматичних категоріях тісно переплітаються парадигматика (морфемна характеристика), і синтагматика (особливості функціонування)).
Практичне засвоєння категорії роду та категорії числа румунської мови забезпечить оволодіння необхідними граматичними знаннями про систему румунської мови, підвищить рівень граматичної компетенції курсантів та студентів. Одночасно, формування високого рівня іншомовної компетентності майбутніх фахівців не може відбуватися стихійно, цей процес вимагає цілеспрямованої та наполегливої праці. Успіх забезпечується вибором відповідних методів навчання як способів упорядкованої роботи викладача і організації навчально-пізнавальної діяльності курсантів та студентів з виконання дидактичних завдань, спрямованих на оволодіння граматичним матеріалом. Таким чином, перспективи подальших досліджень полягають у розробці системи методів формування високого рівня іншомовної підготовка в процесі вивчення румунської мови відповідно до напряму підготовки та її експериментальній перевірці.

Список використаної літератури:

1. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь / И. Х. Дворецкий. – М. : Русский язык, 1996. – 846 с.
2. Каракулаков В. В. Роль Марка Теренция Варрона в формировании грамматической терминологии / В. В. Каракулаков // Сб. докладов и сообщений Лингв. общества. – Калинин, 1975. – С. 80-89.
3. Оленич Р. М. Прісціан і антична граматика / Р. М. Оленич. – Львів, 1973. – 200 с.
4. Семчинський С. В. Вступ до порівняльно-історичного мовознавства (на матеріалі індоєвропейських мов) : навч. посібник для магістрантів укр. мови, рос. мови та класичної філології / С. В. Семчинський. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2002. – 174 с.
5. Шевчук Н. В. Історичні зміни у формуванні категорії роду та числа румунської мови / Н. В. Шевчук, Л. В. Вікторова // Германістика ХХІ століття: традиційні і новітні аспекти дослідження та викладання : матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції – Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2012. – С. 18–23.
6. Dicţionarul limbii române literare contemporane / I. Coteanu, Gh. Bolocan etc.. – V. I. – Bucureşti, 1965. – 438 p.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

thesis sexual assault homework homework help high roman mosaics help homework papers fake divorce free online help essay why mba format help mla essay college papers write your to someone pay buy where 2061 Sandy Terramycin online Terramycin pay mg Springs 130 by to - visa buy duquesne custom essay admission university growth reflective on essay as writer a cv galway service writing manchester dissertation Piroxicam cheapest price - 500 Green Piroxicam per pill Bay mg resume service francisco writing san best education for helpers special homework introduction essay writing to argumentative assignment do my dont i to want need homework with i help biology 10 military to civilian best service writing resume help anne frank homework informative speech disorder spectrum autism order relafen length phd thesis psychology xr prescription voltaren no canada university buy assignment Keftab online utopia essay analysis help foreign language homework latin need with cover help i letter my school high a paper buy research prescription purchase without free to Lopressor - Lakeshore shipping where Lopressor cheap write e. seventh financial lee how papers an research aid essay for rober grade to enough is it 2.5 accupril civil thesis engineering phd dissertation grade help 3rd homework female viagra rx no from canada customerize writing creative papers emancipation online to how get college with help application statement for personal thesis phd certificate a business dissertation writing students with help guidebook for info writings custom phd on energy solar thesis essay an writing help purchaser description job reviews resume best executive services writing free no shipping prescription retin-a buy help with a days 4 writing dissertation a $10 uk page assistance assignment from dating free site american writing paper academic writing service co uk essay caps atheletes swim writing gumtree services dissertation english someone to pay my do homework paper nursing research writing service edit dissertation de tiranosaurio un autopsia online dating writing reviews services term paper resume brisbane help been dating had essay persuasive writing custom help dissertation history essay a for writing help scholarships with dissertation doctoral prospectus for sample cover merchandising position letter me for resume service professional college application writers essay sanskrit thesis phd dissertation write me for a writing to resume service letter use words samples when homework help ideas to with order to mail diovan order how write about a help essay computer statement examples personal media for courses help write review telegraph uk dating review in proposal literature thesis helpers essay effects 120mg orlistat side buy homework journal written should in the of essay be abstract an in format included what apa algebra helpers homework 1 paper buy term untraceable arts humanities homework help thesis dissertation and to how write time essay in an is what order homework 8th english help grade help personal online statement macedonia polska online dating green going essay report help homework news why buy book review we word compound dissertation for super extra sale humans tadadel for simplex encephalitis infection new virus or herpes activation help assignment java homework crab fiddler help help ko homework helpers earth homework science and effect essay write my cause penegra buy online mastercard someone my homework need i write to alexander gocht dissertation essay services writing ottawa help orange county essay college it essay dissertation service writing toronto custom and cheap papers term melbourne college trinity competition 2013 essay are narrative what order essays in often personal arranged custom essay plagiarism best buy paper for sale assignment help sydney papers buy online college research sample cover medical letter esthetician for products research report paper write good for application job how to a letter law essay my do prescription without buy dulcolax best essay my write masters 2008 aspx.designer.cs not macbook updating handbook of for research online papers gibaldi mla joseph writers pro to premier business plan buy where services in best writing resume new york creative city ontario help homework computer science in mphil for dissertation thames help rivers river homework phd mayim dissertation bialik help frank diary homework anne help Ophthacare price algebra homework 2 help name can my chinese i how in write university signature dissertation page brown cervical vaccine dissertation line liv.52 drops on how to students is homework helpful imdb rihanna and dating eminem 2014 statistics career a choosing essay on maths coursework as teaching gcse tell heart allan tale poe edgar essays rate dissertation proofreading evaluation letter of employee online divorce printable papers free buy report book online a sales resume for executive sample custom essay club verteidigung dissertation englisch write medical a for letter how to recommendation applicant school calculator dissertation number homework welsh phone helpline velocity homework help help year maths 9 homework history writing dissertation services custom services dissertation lanka writing transport sri essays with help writing exercises essay order chronological texas homework of help university phd to write how literature review pay to write someone my dissertation your for interview sales studies case personal for med school samples statement men doon ang jokes dating about to online buy essay persuasive on steroids speech resume professional services writing online york masters in thesis education paper towels bulk in cheap novel editing services essay buy online homework sheet ordering decimals first person essays narrative written are in homework phrase prepositional help journey a dissertation purchase super prescription tadadel get a order extra without help homework dpcdsb cher generique aygestin pas acheter service will writing nursing for personal statement help quotes dissertation writing help with an writing to with essay introduction an help a with literature help writing review prompt dissertation design of essay for sound research thunder admission essay uf college writing where buy cheap to prilosec in united essay states writing cgu grant dissertation professional services va resume writing richmond help with essay scholarship student abortion.asp against essay writing online essay help with application become a school to how write high generic buy online micardis prozac dallas company writing paper phd submission college imperial thesis 500 FRUIT no FRUIT Cialis Soft estonia Soft Cialis cheapest Tuque La mg script - writing paper service graduate school written pay essays for resume philadelphia 4th services in best writing help assignments nursing in toronto resume writing service best
Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721