Лексико-семантичне поле “вогню” в англійській мові

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Завдання статті полягає у дослідженні розвитку лексико-семантичного поля у лінгвістиці та опис значення лексеми “вогонь”в англійській мові.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, лінгвістика, структура.

 

The task of the article is to trace the origins and development of lexicalsemantic field in linguistics; the description of the meaning of the word “fire” in English.

Key words: lexical-semantic field, linguistics, structure.

 

Про закономірності семантичних зв’язків між мовними одиницями і системний характер лексики писали наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття (Г. Ібсен,  Р. Мейер, О. Потебня, М. Покровський та ін.). “Поле” як лінгвістичне явище перебуває в центрі уваги мовознавців протягом останніх десятиліть. Лінгвіст Й. Трір [1] став основоположником теорії про системний характер мови, розробивши нові принципи системного аналізу лексики та використавши y своїх дослідженнях фактичний матеріал.

Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень, що полягають у вивченні історії розвитку лексико-семантичного поля та опис значення лексеми “вогонь”в англійській мові.

Метою публікації є реконструкція поняттєвої категорії  “вогонь” шляхом аналізу значень слів, які утворюють ЛСП, а також у застосуванні цієї моделі для пояснення ряду семантичних явищ, що відстежуються в аналізованій лексичній групі.

Об’єктом роботи є іменники сучасної англійської мови, значення яких можуть утворювати поняттєву категорію “вогонь”.

Предметом публікації виступає лексико-семантичне поле (ЛСП) іменника “вогонь”, що дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.

 

Мовознавець Л. Вейсгербер [2] розвивав теорію поля як систему, законом розвитку якої вважав закон органічного виокремлення з цілого. Вчений приділяє увагу словесним полям, досліджуючи безпосередньо значення слів. Намагаючись створити поле, Л.Вейсгербер виходив із головного слова, яке вивчаючи диференціальні ознаки значень cлів у полі, допомогло сформулювати основи компонентного аналізу. Вивчення лінгвістичних пoлів продовжили Г.Іпсен, В.Порциг, Ф.Філін та В.Кодухов.

Мовознавець Г.Іпсен вперше вжив термін ”смислове поле” щодо групи слів-назв металів у східних мовах. Він вважав, що одну семантичну групу утворюють тільки ті споріднені за змістом слова, які однаково оформлені, тобто завдяки смисловій близькості отримали однакове морфологічне оформлення [2].

Науковцем В. Порцігом при розгляді “семантичного поля” на перший план були висунуті слова як самостійні мовні одиниці та основні зв’язки їх значень, що проявилися у словосполученнях та словах.  Дослідник намагався виокремити зв’язки, що закладені в самих значеннях слів: “Його поля – прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб’єкта чи об’єкта або прикметника й іменника” [3, с. 192]. При цьому домінуючими стали слова, здатні виражати ознаки та виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники. Отже, науковець довів, що лише дієслово та прикметник може бути ядерним елементом семантичного поля. Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, що сполучаються з ядерним. Таким чином, “семантичне поле” В. Порціга ґрунтується на валентних властивостях слів та є синтагматичним утворенням.

Одна з точок зору на розподіл лексики за семантичними полями була запропонована Р.Мейєром. Лінгвіст виділяє три типи семантичних полів:

1) природні (назви дерев, тварин, частин тіла та ін.),

2) штучні (назви військових звань, складові частини механізмів та in.),

3) напівштучні (термінологія мисливців і рибалок, етичні понятгя та iн. [1, с. 105].

Семантичний клас він визначає як впорядкованість певного числа виражень з тієї чи іншої точки зору, тобто з позиції якої-небудь однієї семантичної ознаки, яку автор називає диференціюючим фактором.

Сам термін “семантичне поле” на сьогодні все частіше замінюється більш вузькими лінгвістичними термінами: лексичне поле, синонімічний ряд, лексико-семантичне поле та інші. Кожен з цих термінів більш чітко визначається як тип лексичних одиниць, що входять в поле так і види зв’язку між ними. Лексико-семантичні поля характеризуються зв’язком слів або їх окремих значень, системним характером цих зв’язків, що забезпечує безперервність смислового простору. Кожне поле – це своєрідна мозаїка слів, де кожне окреме слово має певне місце в лексико-семантичному просторі. Ця мозаїка не збігається в різних мовах, бо кожна мова по-своєму членує об’єктивний світ. Національна специфіка лексико-семантичних полів виявляється в кількості наявних у полі слів і в характері опозиції між компонентами поля.

Вогонь має непересічне значення у безпосередньо чуттєвому прийнятті людиною світу, його джерела та вияви відіграють виняткову роль у житті людини, виступаючи як складник і природного, і культурного довкілля  людини, як складова найрізноманітніших технологій, спрямованих на підтримання й забезпечення життєдіяльності людини. Усе це так або інакше знаходить своє відображення в семантиці мовних одиниць, зокрема, тих, що виражають ключові лінгвокультурні концепти. Цим, у свою чергу,  пояснюється і смислопороджувальний потенціал відповідної лексики, її потужна смислова зарядженість: семантика вогню функціонує в ролі внутрішньої форми як виразник широкого спектру похідних значень, пов’язаних із живою та неживою природою, із духом і тілом людини, із ключовими концептами матеріальної й духовної культури [4, с. 6]. Низку наукових праць останнім часом присвячено аналізу лексико-семантичних груп, які є вербалізаторами концепту fire. Серед молодих дослідників у цьому напрямі виділяються розвідки Д. Д. Хайруліної, І. І. Іллів-Паска, Л.В. Педченко, К.С. Верхотурової, В.В.Литвинової. Так, мовознавець Д. Д. Хайруліна у ряді публікацій виділила основні та додаткові ознаки лексеми fire, на основі тлумачних та лексикографічних джерел, проаналізувала специфічні особливості реалізації концепту fire [5, с. 84].

Діахронічне вивчення семантики клю­чової лексеми fire показує її належ­ність до лексики англійської мови: в давньоанглійській були відомі “fyr” “вогонь” і “fyran” “різати, відрізати, рубати” [6, с. 141].

“Словник сучасної англійської мови” видавництва Лонгман виділяє основне значення лексеми fire як іменника (у цій же словниковій статті наводяться також сталі неідіоматичні та ідіоматичні словосполучення, де даний іменник виступає власне в цьому та інших, похідних значеннях):

1. Полум’я, що знищує різні речі (start a fire, put out a fire, fight a fire, a fire breaks out, forest fire, brush fire, house fire);

2. Вогонь для опалення/приготування їжі, вогнище (by the fire/in front of the fire, a camp fire, make/build/start/light a fire);

3. Обладнання для опалення (turn the fire on/off, turn the fire up/down);

4. Стрілянина, вогонь з вогнепальної зброї (enemy fire, be in the line of fire);

5. Напад/сувора критика (be/come under fire);

6. Дуже сильні емоції, що не дозволяють думати ні про що інше (the fire of religious fanaticism);

7. Сильне бажання досягти чогось (fire in your belly);

8. Дуже болісні відчуття від пораненої чи хворої частини тіла (be on fire);

9. (анг. розм.) Про вчинок, який змушує ледачу людину розпочати роботу (light a fire under smb);

10. Про дуже складні й небезпечні для людини дії (go through fire and water);

11. У релігійному окресленні пекла (fire and brimstone) [7, с. 597].

Крім того, у словнику наводяться фраземи з цією лексемою, які описуються у складі інших словникових статей: add fuel to the fire “підливати масла у вогонь” [7, с. 17], fight fire with fire “використовувати в боротьбі з ворогом його ж методи” [7, с. 589], get on like a house on fire “швидко і легко просуватися вперед, швидко поширюватись, робити великі успіхи,” [7, с. 790], hang fire “зволікати, вичікувати” [7, с. 736], play with fire “гратися з вогнем” [7, с. 1251], set the world on fire “зробити щось незвичайне, дістати місяць з неба” [7, с. 1905], there is no smoke without fire “диму без вогню не буває” [7, с. 1562].

Дослідниця Д. Д. Хайруліна в розвідці “Концепт “вогонь” в англійській і татарській мовній свідомості (з досвіду проведення асоціативного експерименту)” виділила додаткові ознаки лексеми fire, не відзначені в тлумачних словниках: 1) корисний інструмент людської діяльності: source of heat and light, means of cooking, essential; 2) амбівалентне явище: friend and evil of a man, more of a taker than of a giver, good when under control; 3) магічно-релігійна сила, ознака божественного впливу: God, the gift of the world, magical; 4) нове життя: new life, changes, destiny; 6) чоловіче начало: masculine; 7) мученицво, біль: survival, hell, pain, agony, fever; 8) домашній затишок: comfort, warm, cosy, romantic; 9) центр, сімейне коло: family, campfire, bonfire; 10) свято, веселощі: fireworks, fun, barbeque, Christmas [5, с. 84].

Як вказував Г.В. Колшанський, сутність процесу номінації не в тому, що мовний знак позначає річ, а у тому, що він репрезентує деяку абстракцію як результат пізнавальної діяльності [8, с.36]. Враховуючи, що номінуватися можуть не лише предмети, а й явища та ситуації, очевидним стає той факт, що у процесах номінації задіяні не лише окремі слова, а й сполучення слів, словосполучення і навіть речення. При такому підході синтаксичні форми (словосполучення, речення), не дивлячись на їх роздільно-оформленість, дорівнюються до слова, яке має певну специфіку та реалізує семи аналітично. Тобто синонімічний ряд лексеми “fire” включає слова, що частково або повні­стю співпадають за концептуальним зна­ченням, але різняться своїми конота­ціями, сферою вживання, поєднанням, відтінками концептуального значення.

Таким чином, спостереження підтверджують те непересічне значення, що його вогонь має в житті людини, супроводжуючи її впродовж усього життя в різних сферах її діяльності, причому не лише як фізико-хімічне явище, а і як відображення цього явища в мові, котре відіграє тут важливу роль знаряддя позначення і вираження різних явищ і об’єктів у дуже різний спосіб пов’язаних із вогнем.

 

Список літератури:

  1. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. –  Ч.: УТА, 2000.  – 196 с.
  2. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексикосемантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. – К., 1987.- 215с.
  3. Черная А. И. Фразер-семантическое поле и фразеологический синонімічний ряд // Фразеологическая система английского язика: Межвузовский сборник научних трудов. – Челябинск, 1985.- 209 с.
  4. Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (гніздовий підхід): Монографія. – К.: Либідь, 2003. – 341 с.
  5. Хайруллина Д. Д. Концепт “oгонь” в английском и татарском языковом сознании (из опыта проведения ассоциативного экспе­римента) // Вестн. Челяб. гос. ун.-та.-  2009. – № 17 (155). – Филология. Искусствоведение. – Вып. 32. – С. 81–85.
  6. Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений: иллюзии и парадоксы в лек­сике и семантике. – М.: Высш. шк., 1989. – 200 с.
  7. Longman Dictionary of Contemporary English. Pearson Education Limited. – 2003. – 572p.
  8. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е. С. Кубрякова. – М.: Наука. – 115 с.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721