Лексико-семантичне поле на позначення екології

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті розглядаються тенденції збагачення лексики англійської мови на позначення екології шляхом лексико-семантинтичного аналізу та аналіз словникових дефініцій лек¬сем, об’єднаних семантикою слова environment.

Ключові слова: екологія, мікрополе, аналіз, лексема, одиниця.

В статье рассматриваются тенденции обогащения лексики английского языка на обозначение экологии путем лексико-семантинтичного анализа и анализ словарных дефиниций лек¬сем, объединенных семантикой слова environment.

Ключевые слова: экология, микрополе, анализ, лексема, единица.

The article deals with the tendencies of enriching vocabulary of English on denotation of ecology by the way of lexico-semantic analysis and analysis of dictionary definitions of lexeme, incorporated by semantics of word of environment.

Keywords: ecology, мікрополе, analysis, lexeme, unit.

Вступна частина. Протягом останніх років екологічні проблеми займають вагоме місця в нашому житті. Термін «the environment» все частіше вживається не тільки у спеціальній літературі, а й у нашому щоденному житті, що спричиняє зростанню кількості людей, які володіють знаннями про навколишнє середовище. Оскільки екологічні проблеми є актуальними для суспільства, вони привернули нашу увагу з лінгвістичної точки зору. Проаналізувавши теоретичну літературу, ми дізнались, що ці питання в лінгвістичному аспекті досліджували такі вчені як Є.Л. Міланович, А.Є.Вейцман, Ю.В. Зонов, Г.І. Осипов та інші. Постійне поновлення екологічного лексикону, зростання уваги до проблем навколишнього середовища потребують постійного узагальнення, класифікації та упорядкування семантичної основи лексичних одиниць. Однією з основних джерел інновацій в англійську мову та в інші європейські мови є сфера екології. Саме збільшення кількості лексичних та фразеологічних одиниць, які тематично пов’язані з екологією, пояснює підвищений дослідницький інтерес до цієї сфери як одного з джерел поповнення словникового складу. Лексика на позначення екології є особливою лексико-семантичною підсистемою мови, до якої ми відносимо ядерну екологічну термінологію, лексико-фразеологічні одиниці, що використовуються у сфері екології, а також загальновживану лексику англійської мови, яка обслуговує сферу екології. Оскільки ці питання раніше не досліджувались, нашою метою було визначити центральне структурування лексико-семантичного поля «екологія» та встановити характер системних відносин складових полів у їх внутрішній будові та зовнішніх зв’язках між собою.
Викладення основного матеріалу. Лексична одиниця, яка пов’язана з ідентифікаторами прямим семантичний зв’язком є environment. Почергово, ми проаналізували всі лексеми взявши за основу гіпотезу В.Левицького яка пояснює, що чим ближче елемент розміщений до початку лексичного ряду, тим більшою мірою виявляється його зв’язок з головним значенням слова [3, 98]. Ми визначили місце розташування семи environment в описі кожного члена лексико-семантичного поля (ЛСП). За дефініцією до слова environment ми звернулись до Webster’s Ninth Collegiate Dictionary: « 1. Environment is the circumstances, objects, or conditions by which one is surrounded (as land, water, air). 2. Environment is the complex of physical, chemical, and biotic factors (as climate, soil, and living things) that act upon an organism or an ecological community and ultimately determine its form and survival» [6, 416]. Тому застосувавши статистичний метод В.Левицького ми здійснили чітку класифікацію конституентного складу лексико-семантичного поля та поділили ЛО на 3 групи:
1. Слова, що становлять центр групи
2. Слова, які розташовані недалеко від центру і разом з ним становлять ядерну частину поля.
3. Слова, які формують периферійну частину нашого лексико-семантичного поля.

ЛСП «Environment» є центральним та включає в себе ряд мікрополів,які входять до центральної або ядерної частини поля, тому ,зважаючи на це, ми зробили інвентаризацію дослід жувальних лексичних одиниць.
Аналізуючи ЛСП «Land», ми звернули нашу увагу на визначення даної одиниці: 1. Land is the solid part of the surface of the earth. 2. Land is a ground or soil of a special situation, nature, or quality. 3. Land is the surface of the earth and all its natural resources [6, 672]. Отже, дивлячись на ці визначення ми можемо зробити висновок що, спільними семами цього поля є surface, land, soil, earth. Отже, центральну групу мікрополя «Land» входять найбільш близькі слова-ідентифікатори: hill, mountain, country, island, plain, lawn, valley, soil. Ядерна частина складається з таких компонентів як: planet, territory, continent, ground, surface, earth, та периферійна частина включає в себе: region, district, relief.

Ми виділили ЛО «Mountain», що формувала центральну частину мікрополя «Land», та використали цю ЛО як слово-ідентифікатор для іншого лексико-семантичного угрупування слів, таким чином ми отримали ЛСП «Mountain». До центральної частини даного мікрополя входять такі ЛО: hill, rock, range, cliff, sierra, summit. Ядрову частину утворюються слова: peak, volcano, slope, а до периферійної зони належать такі лексеми: knob, foot, crest.
Наступним мікрополем, яке ми проаналізували спираючись на тлумачення слова-ідентифікатора є ЛСП «Flora». Ми почергово про класифікували рангові значення лексем і поділили їх на три частини: 1. Слова, що утворюють центральну частину досліджуваного мікрополя: garden, biota, wood, sap, plant, tree, plantation,vegetable, bushy, biotic. 2. Ядерна частина ЛСП «Flora» містить: forest, gross, flower, park, vegetation, bush. 3. Периферія є дуже об’ємною, до неї входять ЛО на позначення дерев, кущів, квітів, наприклад: pine, oak, mint, rose, pink, birch, beech, aloe, nettle, strawberry, cumin.
Ще однією ЛО є угрупування слів з домінантною лексемою fauna. Animal, beast, insect – спільні семи для ЛСП «Fauna». Центральну частину мікрополя формують такі ЛО: animal, animalization, cattle, reptile, biota, insect, fish, mammal, vermin, plankton. Слова, які розташовані ближче до центру і разом з ним становлять ядерну частину групи «Flora» є predator, biomass, rodent. До периферійної частини входять слова: cat, dog, wolf, sheep, hamster, camel, frog, bear, deer, snake.

Важливою особливістю збагачення лексики сфери екології є використання нових словотворчих елементів на базі грецьких та латинських кореневих основ (eco-, bio-, mega-, -genomics). Дієвим механізмом формування нових дериваційних засобів є аналогійний спосіб словотвору. Так, унаслідок утворення низки нових одиниць за зразком складного слова незмінний компонент цієї лексеми стає, фактично, афіксом. Високопродуктивними у сфері екології виявилися елементи -friendly, -free, -abuse, -watch. Процеси формування нових афіксів засвідчують реальні взаємозв’язки між різними способами словотвору (словоскладанням, скороченням та афіксацією), доводять його комплексно-системну природу.
Лексика англійської мови на позначення екології поповнюється і за рахунок телескопійних утворень. Продуктивними виявились моделі: ab+cd > ad (pollution+politician = pollutician); ab + cd (economy + ecology = econecol);
ab+cd > ab\cd (ecological + catastrophe = ecatastrophe, Frankenstein+fish = Frankenfish). Остання модель (ecatastrophe, Frankenfish) свідчить, що утворення нової лексичної одиниці на позначення екології може відбуватися на межі словоскладання та телескопії [1:36].
Досить активно відбувався процес фразеологічної неологізації, особливо формування нових словосполучень (hydrogen revolution, environment minister, emission control, pollution limit, biodiversity loss). Фразеологія, яка виникла у межах екологічної сфери, стрімко поширюється в загальновживаній мові (sustainable development, gene engineer, animal activist, carbon tax, ozone depletion, animal welfare, conservation movement, ozone fatigue, earth summit). Ключові лексичні та семантичні неологізми (sustainable, environmental, green, organic, pollution) стають центрами нової фразеології, що свідчить про інтеграцію таких неологізмів у систему мови й увиразнює взаємозв’язок між лексикою та фразеологією. Певна частина фразеологічних неологізмів на позначення екології створюється за зразком існуючих словосполучень [3: 20].
Англійська мова сфери екології знаходить ресурси для поповнення словникового складу переважно в межах своєї системи (за рахунок лексичної та семантичної деривації). Словотвір відіграє провідну роль у творенні неологізмів сфери екології. Перше місце за кількістю утворення неологізмів займає афіксація. Особливістю розвитку лексики сфери екології є його збагачення за рахунок використання нових словотворчих елементів «класичного» походження (eco-, bio-, mega-, -genomics), нових продуктивних видів (-friendly, -free, -abuse, -watch), які було сформовано внаслідок словотворення за аналогією, та «традиційних» афіксів (-ation, -ism, (-abil)ity, super-,de-, dis-, re- un-, anti-, non-).
Екологічні проблеми пронизують, практично, всі сфери суспільного життя, про що свідчать, наприклад, численні інновації-терміни, які охоплюють екологію та сфери економіки: market-based greenery, eco-economy, environmental measures, environmental management, environmental-management services, ecoefficiency, environmental account, environmental accountability, green accounting. Сфера екології виступає не лише одним із найбільш вагомих постачальників неологізмів англійської мови, але й сферою зародження певних тенденцій у лексико-семантичній системі взагалі.
Висновки. У результаті багатоступеневої ідентифікації ми змоделювали ЛСП «Environment», до складу якого належать 6 мікрополів з такими словами-ідентифікаторами: water,air, land, mountain, flora, fauna. Ядерну та периферійну частини становлять переважно іменники, а також дієс¬лова й прикметники, що походять від твірних основ іменників та поєднані з ними спільними інваріантними значеннями.
Компонентний аналіз словникових дефініцій дає можливість не тільки ідентифікувати досліджувані лексеми, а й установити якісні характеристики кожного слова, їх взаємозв’язки/місце кожної з лексичних одиниць у ядерно-периферійному структуруванні поля.

Література:

1. Васильев Л. M. Теория семантических полей // Л. M Васильев. ВЯ. —1971.—№ 5.-C.105-113.
2. Долгих Н. Г. Теория семантического поля на современном
этапе развития семасиологии / Н. Г. Долгих Научные доклады ВШ // Филологические науки. — 1973. — №1. – С.89—99.
3. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семан¬
тики // В.В. Левицкий – К.: УМК ВО, 1989. -155 с.
4. Уфимцева А.А. Лексика // Общее языкознание. Внутренняя
структура языка. — М.: Наука, 1972. — С.394-455.
5. Щур Г.С. Теория поля в лингвистике. – М.: Наука, 1974. —
55c.
6. Webster’s Ninth New Collegiate Dictionary / Ed. By Ph. Gove-
Springfield. — Massachusets, 1986.

Факультет романо-германських мов
Спеціальність «Англійська мова і література»
А-41
наук. керівник – Крайчинська Галина Вацлавівна, к. філол.н., доцент, завідувач кафедри міжнародної мовної комунікації
Сфера досліджень: порівняльне мовознавство, когнітивна лінгвістика, семантика ЛО та ФО.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721