ЕКСПЛІКАЦІЯ МАКРОКОНЦЕПТУ “СУБКУЛЬТУРА” В НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

 

А. В. Лисецька

Луцька гімназія № 4 ім. Модеста Левицького

В. П. Хайдемейєр

Волинський національний університет імені Лесі Українки

 У статті вивчається макроконцепт “Субкультура”. На прикладі німецькомовного дискурсу досліджено особливості та засоби вербалізації мікроконцептів “Готи”, “Емо” та “Хіпі”. Увагу акцептовано на понятійний, образний та оцінний компоненти досліджуваних концептів.

Ключові слова: субкультура, концепт, експлікація, готи, емо, хіпі, понятійний, образний та оцінний компоненти.
В статье изучается макроконцепт “Субкультура”. На примере немецкого дискурса исследованы особенности и средства вербализации микроконцептов “Готы”, “Эмо” и “Хиппи”. Внимание акцентировано на понятийном, образном и оценочном компонентах исследуемых концептов.
Ключевые слова: субкультура, концепт, экспликация, готы, эмо, хиппи, понятийный, образный и оценочный компоненты.
The given article deals with macroconcept “Subculture”. The peculiarities of microconcepts “Goth”, “Emo”, “Hippie” as well as the means of their verbalization are investigated on the basis of the German language discourse. Conceptual, figurative and evaluative components of the above-mentioned concepts are paid special attention to.
Key words: subculture, concept, explication, goth, emo, hippie, conceptual, figurative and evaluative components.


Феномен молодіжної субкультури увійшов у наше життя і зайняв стійке місце у структурі соціальної системи. За дослідженням німецького дослідника Р. Гітцлера 50% молоді Німеччини відчуває себе у певній субкультурі, а 20% навіть – „екзистенційно“. Згідно тверджень учених Б. Гросеггера та Б. Гайнцльмайєра троє з чотирьох молодих людей почувають себе приналежними до певної сцени [6].
Незважаючи на зростаючий інтерес науковців до концептів, а також важливість такого феномена як молодіжна сцена, макроконцепт „Субкультура“ ще не був предметом спеціального дослідження. Все це свідчить про актуальність вибраної теми наукового пошуку.
Центральним терміном у роботі є „концепт“, який тлумачиться з позицій німецької когнітивної школи М. Шварц, а також науковців В.І. Карасика, О.С. Кубрякової, Д.С. Лихачева та В.А. Маслової.
Метою дослідження є вивчення особливостей та засобів вербалізації макроконцепту „Субкультура“ у німецькомовному дискурсі.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) розглянути значення терміну „Субкультура“; 2) дослідити лексичні та фразеологічні засоби вербалізації макроконцепту „Субкультура“ та його мікроконцептів „Готи“, „Емо“ та „Хіпі“.
Предмет дослідження складають особливості концептуального аналізу на прикладі німецьких субкультур.
Матеріал роботи становлять сучасні тлумачні та етимологічні словники („Duden“, „Bertelsmann“, „Wahrig“, „Kluge“ та ін.), статті з німецьких газет („Spiegel“ (SP), „Tagesspiegel“ (TS), „Abendblatt“ (AB), „Zeit“ (Z), „Welt“ (W), Westfalen-Blatt (WB) та ін.) за 2005 – 2012 роки, які висвітлюють життя субкультур.
 те, що робить концепт явищем культури: етимологія, асоціативний ряд, оцінки і конотації. Деякі дослідники розмежовують у структурі концепту базовий шар та інтерпретаційне поле (за І.А. Стерніним), інші називають відповідно ядро і периферію (В.А. Маслова). Одним з методів дослідження ядра та периферії є аналіз лексичних значень концепту на основі лексикографічних джерел. Ядро концепту, що виявляється за допомогою аналізу лексикографічних джерел, становить мінімальну і найбільш загальну частину концептуального змісту, відображаючи в основному необразні компоненти змісту концепту. Використання лише словникових даних, які не показують індивідуальні знання, недостатньо для опису структури концепту. З огляду на це ми застосовуємо додатково метод асоціативних опитувань та аналіз етимології слова. У процесі дослідження концепту виділяємо також понятійний, образний та ціннісний компоненти (за В. І. Карасіком).Концепт володіє складною структурою. З одного боку, в нього входить те, що є змістом поняття, з іншого
Основними прийомами лінгвокогнітивного опису концептів через аналіз мовних даних є [4, с. 92]:
1. Визначення ключового слова, що представляє даний концепт в мові, базових мовних репрезентацій концепту („Subkultur“).
).]8, с. 1056[2. Побудова й аналіз семантеми ключового слова, що вербалізує концепт у мові (після аналізу словникових тлумачень у словниках різних типів ми визначили семантему макроконцепту „Subkultur“: „relativ eigenständige und in sich geschlossene Kultur einer kleineren Gruppe, die innerhalb einer Gesellschaft lebt, an deren Kultur aber nicht voll teilnimmt, z. B. die Kultur der Hippies“
3. Аналіз лексичної сполучуваності ключового слова, з метою встановлення найважливіших характеристик відповідного концепту (напр. „die Musik der schwarzen Subkultur“, „viel Subkultur in der Stadt “, „ein Stilmittel unserer Subkultur“).
4.
Вивченнябагатозначностісловавпроцесійогорозвитку.
5.
Побудовалексикофразеологічногополяключовогослова: аналізсинонімівіантонімівключовогослова, визначенняйогогіперонімаікогіпонімів. (Макроконцепт „Subkultur“ виступаєгіперонімомповідношеннюдокогіпонімів „Alternativszene“, „Gegenkultur“, „Gruppenkultur“, „Nebenkultur“, „Protestbewegung“, „Underground“, яківодночасутворюютьсинонімічнийряд).
6.
Побудова і вивчення поля деривату ключової лексеми (ядро концепту становить перше значення слова, а периферію – наступні).
7. Опис концепту як набору ознак, необхідних і достатніх для включення його в якийсь логічний клас (наприклад, клас субкультур).
Термін „Субкультура“ вперше ввів у науковий обіг американський соціолог Т. Роззак ще в 30-і роки минулого сторіччя. Американський вчений Н. Смелзер розуміє під субкультурою будь-яку систему норм і цінностей, яка виділяє групу з великої спільноти [5]. Це слово латинського походження і складається з двох частин: „sub“ та „kultur“; „sub“ вказує на підпорядкованість чомусь, близькість до чогось. „Subkultur“ означає „підкультура“, різновид культури.
Ядро концепту (понятійну складову) становлять зафіксовані в словниках дефініції. Словники „Duden Universalwörterbuch“ та „Großes Wörterbuch der deutschen Sprache“ даютьтаківизначеннятерміну „Subkultur“:
;
]8, с. 1495[1) innerhalb eines Kulturbereichs, einer Gesellschaft bestehende, von einer bestimmten gesellschaftlichen, ethnischen o. ä Gruppe getragene Kultur mit eigenen Normen und Werten
.
]9, с. 949[2) durch gemeinsame Erfahrungen oder Merkmale geprägte Gruppen innerhalb einer Kultur, zum Beispiel ethnische oder religiöse Minderheiten, nationale oder geographische Volksgruppen, soziale Klassen
.
До цих значень необхідно добавити ще популярне сьогодні слово Jugendszene.]7, с. 854; 8, с. 1056[Синонімичний ряд даного макроконцепту (його ядро, понятійну складову) складають лексичні одиниці Alternativszene, Gegenkultur, Gruppenkultur, Nebenkultur, Protestbewegung, Underground
Метод асоціативного опитування інформантів показав, що концепт „Субкультура“ має широкий спектр значень, зокрема:
язані з музикою, як наприклад „Rap“, „Hip-Hop“, „Punks“, „Rock“, „Hippies“);¢1) слово несе рідко позитивне стилістичне забарвлення (Breakdancе, exotische Rezeption (екзотичне сприйняття), у переважній більшості опитувані мали негативне ставлення до цього явища („schwarzes Haar“ (чорне волосся), „informell“ (неформальний), „Verbrechen“ (злочин), „kriminell“ (кримінальний), „Müßiggang“ (ледарство), Straßenkultur (вулична культура), Unterschichtkultur (культура нижчих прошарків) тощо), що є ціннісним компонентом концепту; 2) із концептом „Subkultur“ в опитуваних активуються переважно асоціації, пов
3) великий вплив на характер інтерпретації концепту накладає власний досвід, який набули опитувані внаслідок безпосереднього спілкування з різними субкультурами;
4) у деяких відповідях зустрічалися метафоричні образи: „schwarzes Haar und keine Idee“ (чорне волосся і жодної ідеї), „marginal“, що складає образний компонент цього концепту.
Таким чином, у носіїв мови не сформувалося чітке визначення поняття „Subkultur“. Еквівалентні значення „Straßen-“, „Unterschicht-“, „Jugendphänomen“, метафори „Parallelgesellschaft“ та „Nischen“ свідчать про те, що субкультура розглядається як культура в культурі, паралельна культура або контркультура.
В німецькій періодиці „Subkultur“ асоціюється також з молодіжним феноменом, який є альтернативним позитивним явищем у суспільному житті та відіграє важливу роль у процесі становлення та формування людини як особистості та усвідомлення себе як індивідуальності, унікальної істоти. В багатьох статтях увага звернена до конкретної субкультури, яка є досить популярною серед молоді „Breakdance als Subkultur“, „die Subkultur des Surfens“, „die Subkultur von 1982“ тощо.
.]1, с. 287[Субкультури відрізняються одна від одної не просто окремими елементами свідомості (наприклад, нормами, цінностями або орієнтаціями і т. д.), а особливостями своєї „картини світу“, по відношенню до якої всі ці елементи є похідними
Існують різні класифікації субкультур. За критерієм добровільності вступу до субкультури можна виділити:
 недобровільні субкультури, що виникають через соціальну дискримінацію (наприклад, етнічні меншини, кримінальні угрупування, переселенці, безпритульні);
 добровільні субкультури, які, навпаки, представляють свідому альтернативу існуючим пріоритетам та нормам домінуючої культури (контркультура).
:]3, с. 123[Залежно від мети, яку вони переслідують, їх поділяють на
 прогресивні субкультури, що прагнуть до змін або ліквідації існуючих владних відносин. Серед них розрізняють раціональні субкультури (наприклад, політичні групи), та емоційні (наприклад, хіпі, готи, панки);
 регресивні субкультури, що схиляються до відновлення традиційних суспільних стандартів (правоцентристські угрупування).
Ми розглядаємо субкультуру як неформальне молодіжне об’єднання, об’єднане системою норм і цінностей.
Зупинимося на мікроконцептах „Готи“, „Емо“ та „Хіпі“:
Понятійний аспект мікроконцепту „Готи“: багатостороння субкультура чорної сцени „der Schwarzen Szene“ („”Schwarze Szene” ist ein Oberbegriff für Strömungen wie Wave, Punk, New Romantic, Gothic, Electronic Body Musik sowie aus der Industrial- und Neofolk-Kultur.“), яка слухає готичний напрям музики „Dark Wave“ та „Rock-Musik“. Образний аспект: метафора „Schwarze Szene“ символізує важливість чорної фарби „Schwarz tragen“, „schwarzes Make-up“, „schwarze Nägel“ ( „Düstere Gothic-Kleidung gibt in der kommenden Saison den Ton an.“, „Auch die hat ihren ganz eigenen Fachjargon: Bei Gothic unterscheidet man unterschiedliche Looks, zum Beispiel klassisches Velvet oder Bondage.“), а також розміреного, спокійного образу життя. Ціннісний аспект: негативне асоціативне забарвлення було відмічено в інформантів, що пояснюється стереотипізованим уявленням про цю сцену. Преса ж висвітлює позитивний розвиток культури, музики, якого надає ця сцена, а також їх незаполітизованість („Die Jugendlichen kreisen vielmehr um sich selbst, denken über sich und ihre Geschichten nach, durchaus auch über große Themen, ohne aber aktiv politisch zu handeln oder ihre Kritik lautstark zu artikulieren.“(Wikipedea)), миролюбство та позитивне ставлення до іноземців. Вониєлюдьмимистецтва (Die Menschen der Kunst, das Styling ist dabei ein wichtiges Merkmal, Interessen für vergangene Epochen, vor allem das Mittelalter und die Romantik, für Mystik und heidnische Religionen).
ПонятійнийаспектмікроконцептуЕмо“: субкультура, представникиякоїслухають sog. Emocore іякапоходитьвідслівемоціїабоемоційний“ (der starke Ausdruck von Gefühlen, als Subgenre der Hardcore-Punk entstehen). Образний аспект: метафоричне бачення основних кольорів: чорного (символізує несправедливість, жорстокість світу) та яскраво рожевого (щасливі емоції, кохання, приємне переживання). Ціннісний аспект: негативне ставлення інших субкультур до даної та ідентифікація емо з людьми, яких ніхто не розуміє („Emos… das sind solche, welche immer schwarz rumlaufen, voll deprimiert sind, sich die Unterarme aufschneiden…“). Проте позитивним є те, що для емо важливим є не зовнішність, а переконання та душа („Liebe und Verzweiflung in Liedern thematisieren“, „Er liebt eben die Seelentiefe von Emo, die autoritäre Coolness des HipHop und…“ ).
В понятійному аспекті „Хіпі“ є найвідомішою субкультурою 20 століття, яка принесла з собою революційні зміни у багатьох сферах життя. В образному аспекті хіпі можна схарактеризувати такими метафоричними образами як „Blumenkind“, „Grüner“, „Nichtstuer“. Ціннісний компонент: позитивне забарвлення носять характеристики: „blumenhaft“, „natürlich“, „protestantisch“, „informell“, („Die Welt wäre besser, wenn es mehr Hippies gäbe.“), тобто це, насамперед, миролюбство, релігійність та природність, проте лексичні одиниці на кшталт Drogen та Faulenzer свідчать про негативне забарвлення.
Кожну субкультуру об’єднує свій спосіб життя, своє бачення світу та любов до певного напрямку музики.
У результаті проведеного дослідження поглибилося уявлення про концептуальну базу значення макроконцепту „Субкультура“ та його мікроконцептів.

ЛІТЕРАТУРА
 224 с.1. Запесоцкий А.С. Эта непонятная молодежь: проблемы неформальных молодежных объединений / А.С. Запесоцкий, А.П. Файн. – М.: Профиздат, 1990.
2. Карасик В.И., Пименова М.В. Введение в когнитивную лингвистику: Уч. пос. / В.И. Карасик, М.В. Пименова и др. – Кемерово: Кузбассвузиздат, 2005. – С. 61–105.
 С. 122-134. М.: Прогресс, 1996. 3. Коен А. Содержание делинквентной субкультуры /А. Коен //Социология преступности: современные буржуазные теории.
4. Маслова В.А. Введение в когнитивную лингвистику / В.А. Маслова – М.: Флинта. Наука, 2007. – 296 с.
 688 с.5. Смелзер Н. Дж. Социология: пер. с англ / Н. Дж. Смелзер. – М.: Феникс, 1994.
6. Brödl Th. Event-Marketing für Jugendszenen / Th. Brödl. – Saarbrücken: VDM Verlag Dr. Müller, 2010. – 105 S.
 1104 S.
7. Duden. Das Synonymwörterbuch. Ein Wörterbuch sinnverwandter Wörter. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 2006.
 1816/1900 S.
8. Duden. Deutsches Universalwörterbuch, 3./6., überarbeitete Auflage. –Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 1996/2007.
9. Wörterbuch der deutschen Sprache. Carl Bertelsmann. – RM-Buch-und-Medien-Vertrieb, 2004. – 1546 S.
10. http://www.woxikon.de/user/register
11. http://www.koeblergerhard.de/derwbhin.html

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721